1 A nd Jehovah spake unto Moses in the plains of Moab by the Jordan at Jericho, saying,

І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:

2 C ommand the children of Israel, that they give unto the Levites of the inheritance of their possession cities to dwell in; and suburbs for the cities round about them shall ye give unto the Levites.

Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.

3 A nd the cities shall they have to dwell in; and their suburbs shall be for their cattle, and for their substance, and for all their beasts.

І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

4 A nd the suburbs of the cities, which ye shall give unto the Levites, shall be from the wall of the city and outward a thousand cubits round about.

А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.

5 A nd ye shall measure without the city for the east side two thousand cubits, and for the south side two thousand cubits, and for the west side two thousand cubits, and for the north side two thousand cubits, the city being in the midst. This shall be to them the suburbs of the cities.

І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.

6 A nd the cities which ye shall give unto the Levites, they shall be the six cities of refuge, which ye shall give for the manslayer to flee unto: and besides them ye shall give forty and two cities.

А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.

7 A ll the cities which ye shall give to the Levites shall be forty and eight cities; them shall ye give with their suburbs.

Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.

8 A nd concerning the cities which ye shall give of the possession of the children of Israel, from the many ye shall take many; and from the few ye shall take few: every one according to his inheritance which he inheriteth shall give of his cities unto the Levites.

А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.

9 A nd Jehovah spake unto Moses, saying,

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 S peak unto the children of Israel, and say unto them, When ye pass over the Jordan into the land of Canaan,

Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,

11 t hen ye shall appoint you cities to be cities of refuge for you, that the manslayer that killeth any person unwittingly may flee thither.

то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 A nd the cities shall be unto you for refuge from the avenger, that the manslayer die not, until he stand before the congregation for judgment.

І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 A nd the cities which ye shall give shall be for you six cities of refuge.

А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.

14 Y e shall give three cities beyond the Jordan, and three cities shall ye give in the land of Canaan; they shall be cities of refuge.

Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.

15 F or the children of Israel, and for the stranger and for the sojourner among them, shall these six cities be for refuge; that every one that killeth any person unwittingly may flee thither.

Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.

16 B ut if he smote him with an instrument of iron, so that he died, he is a murderer: the murderer shall surely be put to death.

А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 A nd if he smote him with a stone in the hand, whereby a man may die, and he died, he is a murderer: the murderer shall surely be put to death.

А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 O r if he smote him with a weapon of wood in the hand, whereby a man may die, and he died, he is a murderer: the murderer shall surely be put to death.

Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 T he avenger of blood shall himself put the murderer to death: when he meeteth him, he shall put him to death.

Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 A nd if he thrust him of hatred, or hurled at him, lying in wait, so that he died,

А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 o r in enmity smote him with his hand, so that he died; he that smote him shall surely be put to death; he is a murderer: the avenger of blood shall put the murderer to death, when he meeteth him.

або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 B ut if he thrust him suddenly without enmity, or hurled upon him anything without lying in wait,

А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,

23 o r with any stone, whereby a man may die, seeing him not, and cast it upon him, so that he died, and he was not his enemy, neither sought his harm;

або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 t hen the congregation shall judge between the smiter and the avenger of blood according to these ordinances;

то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.

25 a nd the congregation shall deliver the manslayer out of the hand of the avenger of blood, and the congregation shall restore him to his city of refuge, whither he was fled: and he shall dwell therein until the death of the high priest, who was anointed with the holy oil.

І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.

26 B ut if the manslayer shall at any time go beyond the border of his city of refuge, whither he fleeth,

А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,

27 a nd the avenger of blood find him without the border of his city of refuge, and the avenger of blood slay the manslayer; he shall not be guilty of blood,

і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!

28 b ecause he should have remained in his city of refuge until the death of the high priest: but after the death of the high priest the manslayer shall return into the land of his possession.

Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.

29 A nd these things shall be for a statute and ordinance unto you throughout your generations in all your dwellings.

І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 W hoso killeth any person, the murderer shall be slain at the mouth of witnesses: but one witness shall not testify against any person that he die.

Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 M oreover ye shall take no ransom for the life of a murderer, that is guilty of death; but he shall surely be put to death.

І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 A nd ye shall take no ransom for him that is fled to his city of refuge, that he may come again to dwell in the land, until the death of the priest.

І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.

33 S o ye shall not pollute the land wherein ye are: for blood, it polluteth the land; and no expiation can be made for the land for the blood that is shed therein, but by the blood of him that shed it.

І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 A nd thou shalt not defile the land which ye inhabit, in the midst of which I dwell: for I, Jehovah, dwell in the midst of the children of Israel.

І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!