1 I say then, Did God cast off his people? God forbid. For I also am an Israelite, of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin.

Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.

2 G od did not cast off his people which he foreknew. Or know ye not what the scripture saith of Elijah? how he pleadeth with God against Israel:

Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:

3 L ord, they have killed thy prophets, they have digged down thine altars; and I am left alone, and they seek my life.

Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.

4 B ut what saith the answer of God unto him? I have left for myself seven thousand men, who have not bowed the knee to Baal.

Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.

5 E ven so then at this present time also there is a remnant according to the election of grace.

Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.

6 B ut if it is by grace, it is no more of works: otherwise grace is no more grace.

А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.

7 W hat then? that which Israel seeketh for, that he obtained not; but the election obtained it, and the rest were hardened:

Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,

8 a ccording as it is written, God gave them a spirit of stupor, eyes that they should not see, and ears that they should not hear, unto this very day.

як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.

9 A nd David saith, Let their table be made a snare, and a trap, And a stumblingblock, and a recompense unto them:

А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;

10 L et their eyes be darkened, that they may not see, And bow thou down their back always.

нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!

11 I say then, Did they stumble that they might fall? God forbid: but by their fall salvation is come unto the Gentiles, to provoke them to jealousy.

Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.

12 N ow if their fall, is the riches of the world, and their loss the riches of the Gentiles; how much more their fulness?

А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?

13 B ut I speak to you that are Gentiles. Inasmuch then as I am an apostle of Gentiles, I glorify my ministry;

Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,

14 i f by any means I may provoke to jealousy them that are my flesh, and may save some of them.

може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.

15 F or if the casting away of them is the reconciling of the world, what shall the receiving of them be, but life from the dead?

Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?

16 A nd if the firstfruit is holy, so is the lump: and if the root is holy, so are the branches.

А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.

17 B ut if some of the branches were broken off, and thou, being a wild olive, wast grafted in among them, and didst become partaker with them of the root of the fatness of the olive tree;

Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,

18 g lory not over the branches: but if thou gloriest, it is not thou that bearest the root, but the root thee.

то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.

19 T hou wilt say then, Branches were broken off, that I might be grafted in.

Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

20 W ell; by their unbelief they were broken off, and thou standest by thy faith. Be not highminded, but fear:

Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

21 f or if God spared not the natural branches, neither will he spare thee.

Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

22 B ehold then the goodness and severity of God: toward them that fell, severity; but toward thee, God's goodness, if thou continue in his goodness: otherwise thou also shalt be cut off.

Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

23 A nd they also, if they continue not in their unbelief, shall be grafted in: for God is able to graft them in again.

Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

24 F or if thou wast cut out of that which is by nature a wild olive tree, and wast grafted contrary to nature into a good olive tree; how much more shall these, which are the natural branches, be grafted into their own olive tree?

Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

25 F or I would not, brethren, have you ignorant of this mystery, lest ye be wise in your own conceits, that a hardening in part hath befallen Israel, until the fulness of the Gentiles be come in;

Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

26 a nd so all Israel shall be saved: even as it is written, There shall come out of Zion the Deliverer; He shall turn away ungodliness from Jacob:

і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

27 A nd this is my covenant unto them, When I shall take away their sins.

і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

28 A s touching the gospel, they are enemies for your sake: but as touching the election, they are beloved for the fathers' sake.

Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

29 F or the gifts and the calling of God are not repented of.

Бо дари й покликання Божі невідмінні.

30 F or as ye in time past were disobedient to God, but now have obtained mercy by their disobedience,

Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

31 e ven so have these also now been disobedient, that by the mercy shown to you they also may now obtain mercy.

так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

32 F or God hath shut up all unto disobedience, that he might have mercy upon all.

Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

33 O the depth of the riches both of the wisdom and the knowledge of God! how unsearchable are his judgments, and his ways past tracing out!

О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

34 F or who hath known the mind of the Lord? or who hath been his counsellor?

Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

35 o r who hath first given to him, and it shall be recompensed unto him again?

Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

36 F or of him, and through him, and unto him, are all things. To him be the glory for ever. Amen.

Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.