1 T he proverbs of Solomon the son of David, king of Israel:

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

2 T o know wisdom and instruction; To discern the words of understanding;

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

3 T o receive instruction in wise dealing, In righteousness and justice and equity;

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

4 T o give prudence to the simple, To the young man knowledge and discretion:

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

5 T hat the wise man may hear, and increase in learning; And that the man of understanding may attain unto sound counsels:

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

6 T o understand a proverb, and a figure, The words of the wise, and their dark sayings.

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

7 T he fear of Jehovah is the beginning of knowledge; But the foolish despise wisdom and instruction.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

8 M y son, hear the instruction of thy father, And forsake not the law of thy mother:

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

9 F or they shall be a chaplet of grace unto thy head, And chains about thy neck.

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

10 M y son, if sinners entice thee, Consent thou not.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

11 I f they say, Come with us, Let us lay wait for blood; Let us lurk privily for the innocent without cause;

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

12 L et us swallow them up alive as Sheol, And whole, as those that go down into the pit;

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

13 W e shall find all precious substance; We shall fill our houses with spoil;

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

14 T hou shalt cast thy lot among us; We will all have one purse:

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

15 M y son, walk not thou in the way with them; Refrain thy foot from their path:

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

16 F or their feet run to evil, And they make haste to shed blood.

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 F or in vain is the net spread In the sight of any bird:

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

18 A nd these lay wait for their own blood; They lurk privily for their own lives.

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

19 S o are the ways of every one that is greedy of gain; It taketh away the life of the owners thereof.

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

20 W isdom crieth aloud in the street; She uttereth her voice in the broad places;

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

21 S he crieth in the chief place of concourse; At the entrance of the gates, In the city, she uttereth her words:

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

22 H ow long, ye simple ones, will ye love simplicity? And scoffers delight them in scoffing, And fools hate knowledge?

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

23 T urn you at my reproof: Behold, I will pour out my spirit upon you; I will make known my words unto you.

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

24 B ecause I have called, and ye have refused; I have stretched out my hand, and no man hath regarded;

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

25 B ut ye have set at nought all my counsel, And would none of my reproof:

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

26 I also will laugh in the day of your calamity; I will mock when your fear cometh;

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

27 W hen your fear cometh as a storm, And your calamity cometh on as a whirlwind; When distress and anguish come upon you.

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

28 T hen will they call upon me, but I will not answer; They will seek me diligently, but they shall not find me:

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

29 F or that they hated knowledge, And did not choose the fear of Jehovah:

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

30 T hey would none of my counsel; They despised all my reproof.

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

31 T herefore shall they eat of the fruit of their own way, And be filled with their own devices.

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

32 F or the backsliding of the simple shall slay them, And the careless ease of fools shall destroy them.

бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

33 B ut whoso hearkeneth unto me shall dwell securely, And shall be quiet without fear of evil.

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!