1 N ow on the first day of the week cometh Mary Magdalene early, while it was yet dark, unto the tomb, and seeth the stone taken away from the tomb.

А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

2 S he runneth therefore, and cometh to Simon Peter, and to the other disciple whom Jesus loved, and saith unto them, They have taken away the Lord out of the tomb, and we know not where they have laid him.

Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

3 P eter therefore went forth, and the other disciple, and they went toward the tomb.

Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

4 A nd they ran both together: and the other disciple outran Peter, and came first to the tomb;

Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

5 a nd stooping and looking in, he seeth the linen cloths lying; yet entered he not in.

І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

6 S imon Peter therefore also cometh, following him, and entered into the tomb; and he beholdeth the linen cloths lying,

Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

7 a nd the napkin, that was upon his head, not lying with the linen cloths, but rolled up in a place by itself.

і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

8 T hen entered in therefore the other disciple also, who came first to the tomb, and he saw, and believed.

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

9 F or as yet they knew not the scripture, that he must rise from the dead.

Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

10 S o the disciples went away again unto their own home.

І учні вернулися знову до себе.

11 B ut Mary was standing without at the tomb weeping: so, as she wept, she stooped and looked into the tomb;

А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

12 a nd she beholdeth two angels in white sitting, one at the head, and one at the feet, where the body of Jesus had lain.

І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

13 A nd they say unto her, Woman, why weepest thou? She saith unto them, Because they have taken away my Lord, and I know not where they have laid him.

І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

14 W hen she had thus said, she turned herself back, and beholdeth Jesus standing, and knew not that it was Jesus.

І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

15 J esus saith unto her, Woman, why weepest thou? whom seekest thou? She, supposing him to be the gardener, saith unto him, Sir, if thou hast borne him hence, tell me where thou hast laid him, and I will take him away.

Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

16 J esus saith unto her, Mary. She turneth herself, and saith unto him in Hebrew, Rabboni; which is to say, Teacher.

Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

17 J esus saith to her, Touch me not; for I am not yet ascended unto the Father: but go unto my brethren, and say to them, I ascend unto my Father and your Father, and my God and your God.

Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

18 M ary Magdalene cometh and telleth the disciples, I have seen the Lord; and that he had said these things unto her.

Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

19 W hen therefore it was evening, on that day, the first day of the week, and when the doors were shut where the disciples were, for fear of the Jews, Jesus came and stood in the midst, and saith unto them, Peace be unto you.

Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

20 A nd when he had said this, he showed unto them his hands and his side. The disciples therefore were glad, when they saw the Lord.

І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

21 J esus therefore said to them again, Peace be unto you: as the Father hath sent me, even so send I you.

Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

22 A nd when he had said this, he breathed on them, and saith unto them, Receive ye the Holy Spirit:

Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

23 w hose soever sins ye forgive, they are forgiven unto them; whose soever sins ye retain, they are retained.

Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

24 B ut Thomas, one of the twelve, called Didymus, was not with them when Jesus came.

А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

25 T he other disciples therefore said unto him, We have seen the Lord. But he said unto them, Except I shall see in his hands the print of the nails, and put my hand into his side, I will not believe.

Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

26 A nd after eight days again his disciples were within, and Thomas with them. Jesus cometh, the doors being shut, and stood in the midst, and said, Peace be unto you.

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

27 T hen saith he to Thomas, Reach hither thy finger, and see my hands; and reach hither thy hand, and put it into my side: and be not faithless, but believing.

Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

28 T homas answered and said unto him, My Lord and my God.

А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

29 J esus saith unto him, Because thou hast seen me, thou hast believed: blessed are they that have not seen, and yet have believed.

Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

30 M any other signs therefore did Jesus in the presence of the disciples, which are not written in this book:

Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

31 b ut these are written, that ye may believe that Jesus is the Christ, the Son of God; and that believing ye may have life in his name.

Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!