1 W herefore when we could no longer forbear, we thought it good to be left behind at Athens alone;

Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,

2 a nd sent Timothy, our brother and God's minister in the gospel of Christ, to establish you, and to comfort you concerning your faith;

і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,

3 t hat no man be moved by these afflictions; for yourselves know that hereunto we are appointed.

щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

4 F or verily, when we were with you, we told you beforehand that we are to suffer affliction; even as it came to pass, and ye know.

Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.

5 F or this cause I also, when I could no longer forbear, sent that I might know your faith, lest by any means the tempter had tempted you, and our labor should be in vain.

Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.

6 B ut when Timothy came even now unto us from you, and brought us glad tidings of your faith and love, and that ye have good remembrance of us always, longing to see us, even as we also to see you;

А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,

7 f or this cause, brethren, we were comforted over you in all our distress and affliction through your faith:

через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.

8 f or now we live, if ye stand fast in the Lord.

Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!

9 F or what thanksgiving can we render again unto God for you, for all the joy wherewith we joy for your sakes before our God;

Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?

10 n ight and day praying exceedingly that we may see your face, and may perfect that which is lacking in your faith?

Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.

11 N ow may our God and Father himself, and our Lord Jesus, direct our way unto you:

Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!

12 a nd the Lord make you to increase and abound in love one toward another, and toward all men, even as we also do toward you;

А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!

13 t o the end he may establish your hearts unblameable in holiness before our God and Father, at the coming of our Lord Jesus with all his saints.

Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!