1 A nd Jehovah visited Sarah as he had said, and Jehovah did unto Sarah as he had spoken.

А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 A nd Sarah conceived, and bare Abraham a son in his old age, at the set time of which God had spoken to him.

І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 A nd Abraham called the name of his son that was born unto him, whom Sarah bare to him, Isaac.

І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 A nd Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 A nd Abraham was a hundred years old, when his son Isaac was born unto him.

А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 A nd Sarah said, God hath made me to laugh. Every one that heareth will laugh with me.

І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

7 A nd she said, Who would have said unto Abraham, that Sarah should give children suck? For I have borne him a son in his old age.

І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

8 A nd the child grew, and was weaned. And Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.

І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 A nd Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne unto Abraham, mocking.

І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 W herefore she said unto Abraham, Cast out this handmaid and her son. For the son of this handmaid shall not be heir with my son, even with Isaac.

І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

11 A nd the thing was very grievous in Abraham's sight on account of his son.

Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 A nd God said unto Abraham, Let it not be grievous in thy sight because of the lad, and because of thy handmaid. In all that Sarah saith unto thee, hearken unto her voice. For in Isaac shall thy seed be called.

І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 A nd also of the son of the handmaid will I make a nation, because he is thy seed.

І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

14 A nd Abraham rose up early in the morning, and took bread and a bottle of water, and gave it unto Hagar, putting it on her shoulder, and gave her the child, and sent her away. And she departed, and wandered in the wilderness of Beer-sheba.

І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 A nd the water in the bottle was spent, and she cast the child under one of the shrubs.

І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 A nd she went, and sat her down over against him a good way off, as it were a bowshot. For she said, Let me not look upon the death of the child. And she sat over against him, and lifted up her voice, and wept.

І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 A nd God heard the voice of the lad. And the angel of God called to Hagar out of heaven, and said unto her, What aileth thee, Hagar? Fear not. For God hath heard the voice of the lad where he is.

І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

18 A rise, lift up the lad, and hold him in thy hand. For I will make him a great nation.

Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

19 A nd God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went, and filled the bottle with water, and gave the lad drink.

І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 A nd God was with the lad, and he grew. And he dwelt in the wilderness, and became, as he grew up, an archer.

І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 A nd he dwelt in the wilderness of Paran. And his mother took him a wife out of the land of Egypt.

І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

22 A nd it came to pass at that time, that Abimelech and Phicol the captain of his host spake unto Abraham, saying, God is with thee in all that thou doest.

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

23 N ow therefore swear unto me here by God that thou wilt not deal falsely with me, nor with my son, nor with my son's son. But according to the kindness that I have done unto thee, thou shalt do unto me, and to the land wherein thou hast sojourned.

А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

24 A nd Abraham said, I will swear.

І сказав Авраам: Я присягаю!

25 A nd Abraham reproved Abimelech because of the well of water, which Abimelech's servants had violently taken away.

І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 A nd Abimelech said, I know not who hath done this thing. Neither didst thou tell me, neither yet heard I of it, but to-day.

І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

27 A nd Abraham took sheep and oxen, and gave them unto Abimelech. And they two made a covenant.

І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

28 A nd Abraham set seven ewe lambs of the flock by themselves.

І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 A nd Abimelech said unto Abraham, What mean these seven ewe lambs which thou hast set by themselves?

І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

30 A nd he said, These seven ewe lambs shalt thou take of my hand, that it may be a witness unto me, that I have digged this well.

А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

31 W herefore he called that place Beer-sheba. Because there they sware both of them.

Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 S o they made a covenant at Beer-sheba. And Abimelech rose up, and Phicol the captain of his host, and they returned into the land of the Philistines.

І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 A nd Abraham planted a tamarisk tree in Beer-sheba, and called there on the name of Jehovah, the Everlasting God.

А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

34 A nd Abraham sojourned in the land of the Philistines many days.

І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.