1 W hen thou sittest to eat with a ruler, Consider diligently him that is before thee;

Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

2 A nd put a knife to thy throat, If thou be a man given to appetite.

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

3 B e not desirous of his dainties; Seeing they are deceitful food.

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

4 W eary not thyself to be rich; Cease from thine own wisdom.

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

5 W ilt thou set thine eyes upon that which is not? For riches certainly make themselves wings, Like an eagle that flieth toward heaven.

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

6 E at thou not the bread of him that hath an evil eye, Neither desire thou his dainties:

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

7 F or as he thinketh within himself, so is he: Eat and drink, saith he to thee; But his heart is not with thee.

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

8 T he morsel which thou hast eaten shalt thou vomit up, And lose thy sweet words.

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

9 S peak not in the hearing of a fool; For he will despise the wisdom of thy words.

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

10 R emove not the ancient landmark; And enter not into the fields of the fatherless:

Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

11 F or their Redeemer is strong; He will plead their cause against thee.

бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

12 A pply thy heart unto instruction, And thine ears to the words of knowledge.

Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

13 W ithhold not correction from the child; For if thou beat him with the rod, he will not die.

Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

14 T hou shalt beat him with the rod, And shalt deliver his soul from Sheol.

ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

15 M y son, if thy heart be wise, My heart will be glad, even mine:

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 Y ea, my heart will rejoice, When thy lips speak right things.

і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

17 L et not thy heart envy sinners; But be thou in the fear of Jehovah all the day long:

Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

18 F or surely there is a reward; And thy hope shall not be cut off.

бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

19 H ear thou, my son, and be wise, And guide thy heart in the way.

Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 B e not among winebibbers, Among gluttonous eaters of flesh:

Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

21 F or the drunkard and the glutton shall come to poverty; And drowsiness will clothe a man with rags.

бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

22 H earken unto thy father that begat thee, And despise not thy mother when she is old.

Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

23 B uy the truth, and sell it not; Yea, wisdom, and instruction, and understanding.

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

24 T he father of the righteous will greatly rejoice; And he that begetteth a wise child will have joy of him.

Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

25 L et thy father and thy mother be glad, And let her that bare thee rejoice.

Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

26 M y son, give me thy heart; And let thine eyes delight in my ways.

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

27 F or a harlot is a deep ditch; And a foreign woman is a narrow pit.

Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

28 Y ea, she lieth in wait as a robber, And increaseth the treacherous among men.

І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

29 W ho hath woe? who hath sorrow? who hath contentions? Who hath complaining? who hath wounds without cause? Who hath redness of eyes?

В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

30 T hey that tarry long at the wine; They that go to seek out mixed wine.

У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

31 L ook not thou upon the wine when it is red, When it sparkleth in the cup, When it goeth down smoothly:

Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

32 A t the last it biteth like a serpent, And stingeth like an adder.

кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

33 T hine eyes shall behold strange things, And thy heart shall utter perverse things.

пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

34 Y ea, thou shalt be as he that lieth down in the midst of the sea, Or as he that lieth upon the top of a mast.

І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

35 T hey have stricken me, shalt thou say, and I was not hurt; They have beaten me, and I felt it not: When shall I awake? I will seek it yet again.

І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...