1 W hy do the nations rage, And the peoples meditate a vain thing?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 T he kings of the earth set themselves, And the rulers take counsel together, Against Jehovah, and against his anointed, saying,

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

3 L et us break their bonds asunder, And cast away their cords from us.

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

4 H e that sitteth in the heavens will laugh: The Lord will have them in derision.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 T hen will he speak unto them in his wrath, And vex them in his sore displeasure:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

6 Y et I have set my king Upon my holy hill of Zion.

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 I will tell of the decree: Jehovah said unto me, Thou art my son; This day have I begotten thee.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 A sk of me, and I will give thee the nations for thine inheritance, And the uttermost parts of the earth for thy possession.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

9 T hou shalt break them with a rod of iron; Thou shalt dash them in pieces like a potter's vessel.

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

10 N ow therefore be wise, O ye kings: Be instructed, ye judges of the earth.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

11 S erve Jehovah with fear, And rejoice with trembling.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

12 K iss the son, lest he be angry, and ye perish in the way, For his wrath will soon be kindled. Blessed are all they that take refuge in him.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!