1 ¿ Por qué se amotinan las gentes, Y los pueblos piensan cosas vanas?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 S e levantarán los reyes de la tierra, Y príncipes consultarán unidos Contra Jehová y contra su ungido, diciendo:

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

3 R ompamos sus ligaduras, Y echemos de nosotros sus cuerdas.

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

4 E l que mora en los cielos se reirá; El Señor se burlará de ellos.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 L uego hablará a ellos en su furor, Y los turbará con su ira.

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

6 P ero yo he puesto mi rey Sobre Sion, mi santo monte.

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 Y o publicaré el decreto; Jehová me ha dicho: Mi hijo eres tú; Yo te engendré hoy.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 P ídeme, y te daré por herencia las naciones, Y como posesión tuya los confines de la tierra.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

9 L os quebrantarás con vara de hierro; Como vasija de alfarero los desmenuzarás.

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

10 A hora, pues, oh reyes, sed prudentes; Admitid amonestación, jueces de la tierra.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

11 S ervid a Jehová con temor, Y alegraos con temblor.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

12 H onrad al Hijo, para que no se enoje, y perezcáis en el camino; Pues se inflama de pronto su ira. Bienaventurados todos los que en él confían.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!