1 ¿ Sacarás tú al leviatán con anzuelo, O con cuerda que le eches en su lengua?

(40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

2 ¿ Pondrás tú soga en sus narices, Y horadarás con garfio su quijada?

(40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

3 ¿ Multiplicará él ruegos para contigo? ¿Te hablará él lisonjas?

(40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

4 ¿ Hará pacto contigo Para que lo tomes por siervo perpetuo?

(40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

5 ¿ Jugarás con él como con pájaro, O lo atarás para tus niñas?

(40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

6 ¿ Harán de él banquete los compañeros? ¿Lo repartirán entre los mercaderes?

(40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

7 ¿ Cortarás tú con cuchillo su piel, O con arpón de pescadores su cabeza?

(40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

8 P on tu mano sobre él; Te acordarás de la batalla, y nunca más volverás.

(40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

9 H e aquí que la esperanza acerca de él será burlada, Porque aun a su sola vista se desmayarán.

(41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

10 N adie hay tan osado que lo despierte; ¿Quién, pues, podrá estar delante de mí?

(41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

11 ¿ Quién me ha dado a mí primero, para que yo restituya? Todo lo que hay debajo del cielo es mío.

(41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

12 N o guardaré silencio sobre sus miembros, Ni sobre sus fuerzas y la gracia de su disposición.

(41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

13 ¿ Quién descubrirá la delantera de su vestidura? ¿Quién se acercará a él con su freno doble?

(41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

14 ¿ Quién abrirá las puertas de su rostro? Las hileras de sus dientes espantan.

(41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

15 L a gloria de su vestido son escudos fuertes, Cerrados entre sí estrechamente.

(41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

16 E l uno se junta con el otro, Que viento no entra entre ellos.

(41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

17 P egado está el uno con el otro; Están trabados entre sí, que no se pueden apartar.

(41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

18 C on sus estornudos enciende lumbre, Y sus ojos son como los párpados del alba.

(41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

19 D e su boca salen hachones de fuego; Centellas de fuego proceden.

(41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

20 D e sus narices sale humo, Como de una olla o caldero que hierve.

(41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

21 S u aliento enciende los carbones, Y de su boca sale llama.

(41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

22 E n su cerviz está la fuerza, Y delante de él se esparce el desaliento.

(41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

23 L as partes más flojas de su carne están endurecidas; Están en él firmes, y no se mueven.

(41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

24 S u corazón es firme como una piedra, Y fuerte como la muela de abajo.

(41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

25 D e su grandeza tienen temor los fuertes, Y a causa de su desfallecimiento hacen por purificarse.

(41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

26 C uando alguno lo alcanzare, Ni espada, ni lanza, ni dardo, ni coselete durará.

(41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

27 E stima como paja el hierro, Y el bronce como leño podrido.

(41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

28 S aeta no le hace huir; Las piedras de honda le son como paja.

(41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

29 T iene toda arma por hojarasca, Y del blandir de la jabalina se burla.

(41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

30 P or debajo tiene agudas conchas; Imprime su agudez en el suelo.

(41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

31 H ace hervir como una olla el mar profundo, Y lo vuelve como una olla de ung: uento.

(41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

32 E n pos de sí hace resplandecer la senda, Que parece que el abismo es cano.

(41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

33 N o hay sobre la tierra quien se le parezca; Animal hecho exento de temor.

(41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

34 M enosprecia toda cosa alta; Es rey sobre todos los soberbios.

(41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!