1 P or eso también se estremece mi corazón, Y salta de su lugar.

Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.

2 O íd atentamente el estrépito de su voz, Y el sonido que sale de su boca.

Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,

3 D ebajo de todos los cielos lo dirige, Y su luz hasta los fines de la tierra.

його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.

4 D espués de ella brama el sonido, Truena él con voz majestuosa; Y aunque sea oída su voz, no los detiene.

За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.

5 T ruena Dios maravillosamente con su voz; El hace grandes cosas, que nosotros no entendemos.

Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.

6 P orque a la nieve dice: Desciende a la tierra; También a la llovizna, y a los aguaceros torrenciales.

До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!

7 A sí hace retirarse a todo hombre, Para que los hombres todos reconozcan su obra.

Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.

8 L as bestias entran en su escondrijo, Y se están en sus moradas.

І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.

9 D el sur viene el torbellino, Y el frío de los vientos del norte.

Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.

10 P or el soplo de Dios se da el hielo, Y las anchas aguas se congelan.

Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.

11 R egando también llega a disipar la densa nube, Y con su luz esparce la niebla.

Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,

12 A simismo por sus designios se revuelven las nubes en derredor, Para hacer sobre la faz del mundo, En la tierra, lo que él les mande.

і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,

13 U nas veces por azote, otras por causa de su tierra, Otras por misericordia las hará venir.

він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.

14 E scucha esto, Job; Detente, y considera las maravillas de Dios.

Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!

15 ¿ Sabes tú cómo Dios las pone en concierto, Y hace resplandecer la luz de su nube?

Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?

16 ¿ Has conocido tú las diferencias de las nubes, Las maravillas del Perfecto en sabiduría?

Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,

17 ¿ Por qué están calientes tus vestidos Cuando él sosiega la tierra con el viento del sur?

ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?

18 ¿ Extendiste tú con él los cielos, Firmes como un espejo fundido?

Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?

19 M uéstranos qué le hemos de decir; Porque nosotros no podemos ordenar las ideas a causa de las tinieblas.

Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.

20 ¿ Será preciso contarle cuando yo hablare? Por más que el hombre razone, quedará como abismado.

Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?

21 M as ahora ya no se puede mirar la luz esplendente en los cielos, Luego que pasa el viento y los limpia,

І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.

22 V iniendo de la parte del norte la dorada claridad. En Dios hay una majestad terrible.

Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.

23 E l es Todopoderoso, al cual no alcanzamos, grande en poder; Y en juicio y en multitud de justicia no afligirá.

Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.

24 L o temerán por tanto los hombres; El no estima a ninguno que cree en su propio corazón ser sabio.

Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.