1 M i aliento se agota, se acortan mis días, Y me está preparado el sepulcro.
Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...
2 N o hay conmigo sino escarnecedores, En cuya amargura se detienen mis ojos.
Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...
3 D ame fianza, oh Dios; sea mi protección cerca de ti. Porque ¿quién querría responder por mí?
Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?
4 P orque a éstos has escondido de su corazón la inteligencia; Por tanto, no los exaltarás.
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.
5 A l que denuncia a sus amigos como presa, Los ojos de sus hijos desfallecerán.
Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,
6 E l me ha puesto por refrán de pueblos, Y delante de ellos he sido como tamboril.
Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...
7 M is ojos se oscurecieron por el dolor, Y mis pensamientos todos son como sombra.
З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...
8 L os rectos se maravillarán de esto, Y el inocente se levantará contra el impío.
Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.
9 N o obstante, proseguirá el justo su camino, Y el limpio de manos aumentará la fuerza.
І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.
10 P ero volved todos vosotros, y venid ahora, Y no hallaré entre vosotros sabio.
Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...
11 P asaron mis días, fueron arrancados mis pensamientos, Los designios de mi corazón.
Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,
12 P usieron la noche por día, Y la luz se acorta delante de las tinieblas.
вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!
13 S i yo espero, el Seol es mi casa; Haré mi cama en las tinieblas.
Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...
14 A la corrupción he dicho: Mi padre eres tú; A los gusanos: Mi madre y mi hermana.
До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...
15 ¿ Dónde, pues, estará ahora mi esperanza? Y mi esperanza, ¿quién la verá?
Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?
16 A la profundidad del Seol descenderán, Y juntamente descansarán en el polvo.
До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...