Job 17 ~ Йов 17

picture

1 M i aliento se agota, se acortan mis días, Y me está preparado el sepulcro.

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

2 N o hay conmigo sino escarnecedores, En cuya amargura se detienen mis ojos.

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

3 D ame fianza, oh Dios; sea mi protección cerca de ti. Porque ¿quién querría responder por mí?

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

4 P orque a éstos has escondido de su corazón la inteligencia; Por tanto, no los exaltarás.

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

5 A l que denuncia a sus amigos como presa, Los ojos de sus hijos desfallecerán.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

6 E l me ha puesto por refrán de pueblos, Y delante de ellos he sido como tamboril.

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

7 M is ojos se oscurecieron por el dolor, Y mis pensamientos todos son como sombra.

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

8 L os rectos se maravillarán de esto, Y el inocente se levantará contra el impío.

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

9 N o obstante, proseguirá el justo su camino, Y el limpio de manos aumentará la fuerza.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

10 P ero volved todos vosotros, y venid ahora, Y no hallaré entre vosotros sabio.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

11 P asaron mis días, fueron arrancados mis pensamientos, Los designios de mi corazón.

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

12 P usieron la noche por día, Y la luz se acorta delante de las tinieblas.

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

13 S i yo espero, el Seol es mi casa; Haré mi cama en las tinieblas.

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

14 A la corrupción he dicho: Mi padre eres tú; A los gusanos: Mi madre y mi hermana.

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

15 ¿ Dónde, pues, estará ahora mi esperanza? Y mi esperanza, ¿quién la verá?

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

16 A la profundidad del Seol descenderán, Y juntamente descansarán en el polvo.

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...