1 W hence come wars and whence come fightings among you? come they not hence, even of your pleasures that war in your members?

Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

2 Y e lust, and have not: ye kill, and covet, and cannot obtain: ye fight and war; ye have not, because ye ask not.

Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

3 Y e ask, and receive not, because ye ask amiss, that ye may spend it in your pleasures.

прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

4 Y e adulteresses, know ye not that the friendship of the world is enmity with God? Whosoever therefore would be a friend of the world maketh himself an enemy of God.

Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

5 O r think ye that the scripture speaketh in vain? Doth the spirit which he made to dwell in us long unto envying?

Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

6 B ut he giveth more grace. Wherefore the scripture saith, God resisteth the proud, but giveth grace to the humble.

Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

7 B e subject therefore unto God; but resist the devil, and he will flee from you.

Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

8 D raw nigh to God, and he will draw nigh to you. Cleanse your hands, ye sinners; and purify your hearts, ye doubleminded.

Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

9 B e afflicted, and mourn, and weep: let your laughter be turned to mourning, and your joy to heaviness.

Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

10 H umble yourselves in the sight of the Lord, and he shall exalt you.

Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

11 S peak not one against another, brethren. He that speaketh against a brother, or judgeth his brother, speaketh against the law, and judgeth the law: but if thou judgest the law, thou art not a doer of the law, but a judge.

Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

12 O ne only is the lawgiver and judge, even he who is able to save and to destroy: but who art thou that judgest thy neighbor?

Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

13 C ome now, ye that say, To-day or to-morrow we will go into this city, and spend a year there, and trade, and get gain:

А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

14 w hereas ye know not what shall be on the morrow. What is your life? For ye are a vapor, that appeareth for a little time, and then vanisheth away.

ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

15 F or that ye ought to say, If the Lord will, we shall both live, and do this or that.

Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

16 B ut now ye glory in your vauntings: all such glorying is evil.

А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

17 T o him therefore that knoweth to do good, and doeth it not, to him it is sin.

Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!