1 A nd Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led in the Spirit in the wilderness

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

2 d uring forty days, being tempted of the devil. And he did eat nothing in those days: and when they were completed, he hungered.

Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

3 A nd the devil said unto him, if thou art the Son of God, command this stone that it become bread.

І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

4 A nd Jesus answered unto him, It is written, Man shall not live by bread alone.

А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

5 A nd he led him up, and showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.

І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

6 A nd the devil said unto him, To thee will I give all this authority, and the glory of them: for it hath been delivered unto me; and to whomsoever I will I give it.

І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

7 I f thou therefore wilt worship before me, it shall all be thine.

Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

8 A nd Jesus answered and said unto him, It is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.

І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

9 A nd he led him to Jerusalem, and set him on the pinnacle of the temple, and said unto him, If thou art the Son of God, cast thyself down from hence:

І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

10 f or it is written, He shall give his angels charge concerning thee, to guard thee:

Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

11 a nd, On their hands they shall bear thee up, Lest haply thou dash thy foot against a stone.

і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

12 A nd Jesus answering said unto him, It is said, Thou shalt not make trial of the Lord thy God.

А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

13 A nd when the devil had completed every temptation, he departed from him for a season.

І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

14 A nd Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee: and a fame went out concerning him through all the region round about.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

15 A nd he taught in their synagogues, being glorified of all.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

16 A nd he came to Nazareth, where he had been brought up: and he entered, as his custom was, into the synagogue on the sabbath day, and stood up to read.

І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

17 A nd there was delivered unto him the book of the prophet Isaiah. And he opened the book, and found the place where it was written,

І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 T he Spirit of the Lord is upon me, Because he anointed me to preach good tidings to the poor: He hath sent me to proclaim release to the captives, And recovering of sight to the blind, To set at liberty them that are bruised,

На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

19 T o proclaim the acceptable year of the Lord.

щоб проповідувати рік Господнього змилування.

20 A nd he closed the book, and gave it back to the attendant, and sat down: and the eyes of all in the synagogue were fastened on him.

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

21 A nd he began to say unto them, To-day hath this scripture been fulfilled in your ears.

І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

22 A nd all bare him witness, and wondered at the words of grace which proceeded out of his mouth: and they said, Is not this Joseph's son?

І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

23 A nd he said unto them, Doubtless ye will say unto me this parable, Physician, heal thyself: whatsoever we have heard done at Capernaum, do also here in thine own country.

Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

24 A nd he said, Verily I say unto you, No prophet is acceptable in his own country.

І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

25 B ut of a truth I say unto you, There were many widows in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, when there came a great famine over all the land;

Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 a nd unto none of them was Elijah sent, but only to Zarephath, in the land of Sidon, unto a woman that was a widow.

а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

27 A nd there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet; and none of them was cleansed, but only Naaman the Syrian.

І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

28 A nd they were all filled with wrath in the synagogue, as they heard these things;

І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

29 a nd they rose up, and cast him forth out of the city, and led him unto the brow of the hill whereon their city was built, that they might throw him down headlong.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

30 B ut he passing through the midst of them went his way.

Але Він перейшов серед них, і віддалився.

31 A nd he came down to Capernaum, a city of Galilee. And he was teaching them on the sabbath day:

І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 a nd they were astonished at his teaching; for his word was with authority.

І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

33 A nd in the synagogue there was a man, that had a spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

34 A h! what have we to do with thee, Jesus thou Nazarene? art thou come to destroy us? I know thee who thou art, the Holy One of God.

Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

35 A nd Jesus rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out of him. And when the demon had thrown him down in the midst, he came out of him, having done him no hurt.

А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

36 A nd amazement came upon all, and they spake together, one with another, saying, What is this word? for with authority and power he commandeth the unclean spirits, and they come out.

І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

37 A nd there went forth a rumor concerning him into every place of the region round about.

І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

38 A nd he rose up from the synagogue, and entered into the house of Simon. And Simon's wife's mother was holden with a great fever; and they besought him for her.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 A nd he stood over her, and rebuked the fever; and it left her: and immediately she rose up and ministered unto them.

І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

40 A nd when the sun was setting, all they that had any sick with divers diseases brought them unto him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.

Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

41 A nd demons also came out from many, crying out, and saying, Thou art the Son of God. And rebuking them, he suffered them not to speak, because they knew that he was the Christ.

Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 A nd when it was day, he came out and went into a desert place: and the multitudes sought after him, and came unto him, and would have stayed him, that he should not go from them.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.

43 B ut he said unto them, I must preach the good tidings of the kingdom of God to the other cities also: for therefore was I sent.

Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.

44 A nd he was preaching in the synagogues of Galilee.

І Він проповідував по синагогах Галілеї.