1 B ut Jesus, full of Holy Spirit, returned from the Jordan, and was led by the Spirit in the wilderness
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
2 f orty days, tempted of the devil; and in those days he did not eat anything, and when they were finished he hungered.
Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
3 A nd the devil said to him, If thou be Son of God, speak to this stone, that it become bread.
І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!
4 A nd Jesus answered unto him saying, It is written, Man shall not live by bread alone, but by every word of God.
А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!
5 A nd, leading him up into a high mountain, shewed him all the kingdoms of the habitable world in a moment of time.
І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
6 A nd the devil said to him, I will give thee all this power, and their glory; for it is given up to me, and to whomsoever I will I give it.
І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
7 I f therefore thou wilt do homage before me, all shall be thine.
Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
8 A nd Jesus answering him said, It is written, Thou shalt do homage to Lord thy God, and him alone shalt thou serve.
І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
9 A nd he led him to Jerusalem, and set him on the edge of the temple, and said to him, If thou be Son of God, cast thyself down hence;
І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!
10 f or it is written, He shall give charge to his angels concerning thee to keep thee;
Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!
11 a nd on hands shall they bear thee, lest in any wise thou strike thy foot against a stone.
і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!
12 A nd Jesus answering said to him, It is said, Thou shalt not tempt Lord thy God.
А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!
13 A nd the devil, having completed every temptation, departed from him for a time.
І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
14 A nd Jesus returned in the power of the Spirit to Galilee; and a rumour went out into the whole surrounding country about him;
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
15 a nd he taught in their synagogues, being glorified of all.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
16 A nd he came to Nazareth, where he was brought up; and he entered, according to his custom, into the synagogue on the sabbath day, and stood up to read.
І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
17 A nd book of the prophet Esaias was given to him; and having unrolled the book he found the place where it was written,
І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
18 S pirit of Lord is upon me, because he has anointed me to preach glad tidings to poor; he has sent me to preach to captives deliverance, and to blind sight, to send forth crushed delivered,
На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
19 t o preach acceptable year of Lord.
щоб проповідувати рік Господнього змилування.
20 A nd having rolled up the book, when he had delivered it up to the attendant, he sat down; and the eyes of all in the synagogue were fixed upon him.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
21 A nd he began to say to them, To-day this scripture is fulfilled in your ears.
І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
22 A nd all bore witness to him, and wondered at the words of grace which were coming out of his mouth. And they said, Is not this the son of Joseph?
І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
23 A nd he said to them, Ye will surely say to me this parable, Physician, heal thyself; whatsoever we have heard has taken place in Capernaum do here also in thine own country.
Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
24 A nd he said, Verily I say to you, that no prophet is acceptable in his country.
І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
25 B ut of a truth I say to you, There were many widows in Israel in the days of Elias, when the heaven was shut up for three years and six months, so that a great famine came upon all the land,
Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
26 a nd to none of them was Elias sent but to Sarepta of Sidonia, to a woman a widow.
а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
27 A nd there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, and none of them was cleansed but Naaman the Syrian.
І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.
28 A nd they were all filled with rage in the synagogue, hearing these things;
І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
29 a nd rising up they cast him forth out of the city, and led him up to the brow of the mountain upon which their city was built, so that they might throw him down the precipice;
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...
30 b ut he, passing through the midst of them, went his way,
Але Він перейшов серед них, і віддалився.
31 a nd descended to Capernaum, a city of Galilee, and taught them on the sabbaths.
І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
32 A nd they were astonished at his doctrine, for his word was with authority.
І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
33 A nd there was in the synagogue a man having a spirit of an unclean demon, and he cried with a loud voice,
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
34 s aying, Eh! what have we to do with thee, Jesus, Nazarene? hast thou come to destroy us? I know thee who thou art, the Holy of God.
Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...
35 A nd Jesus rebuked him, saying, Hold thy peace, and come out from him. And the demon, having thrown him down into the midst, came out from him without doing him any injury.
А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
36 A nd astonishment came upon all, and they spoke to one another, saying, What word this? for with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out.
І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...
37 A nd a rumour went out into every place of the country round concerning him.
І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
38 A nd rising up out of the synagogue, he entered into the house of Simon. But Simon's mother-in-law was suffering under a bad fever; and they asked him for her.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
39 A nd standing over her, he rebuked the fever, and it left her; and forthwith standing up she served them.
І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
40 A nd when the sun went down, all, as many as had persons sick with divers diseases, brought them to him, and having laid his hands on every one of them, he healed them;
Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.
41 a nd demons also went out from many, crying out and saying, Thou art the Son of God. And rebuking them, he suffered them not to speak, because they knew him to be the Christ.
Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
42 A nd when it was day he went out, and went into a desert place, and the crowds sought after him, and came up to him, and kept him back that he should not go from them.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
43 B ut he said to them, I must needs announce the glad tidings of the kingdom of God to the other cities also, for for this I have been sent forth.
Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.
44 A nd he was preaching in the synagogues of Galilee.
І Він проповідував по синагогах Галілеї.