1 A nd Rehoboam went to Shechem; for all Israel had come to Shechem to make him king.

І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

2 A nd it came to pass when Jeroboam the son of Nebat heard it (now he was in Egypt, whither he had fled from the presence of king Solomon) that Jeroboam returned out of Egypt.

І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.

3 A nd they sent and called him; and Jeroboam and all Israel came and spoke to Rehoboam saying,

І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

4 T hy father made our yoke grievous; and now lighten the grievous servitude of thy father, and his heavy yoke that he put upon us, and we will serve thee.

Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

5 A nd he said to them, Come again to me after three days. And the people departed.

А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

6 A nd king Rehoboam consulted with the old men, who had stood before Solomon his father while he yet lived, saying, How do ye advise to return answer to this people?

І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

7 A nd they spoke to him saying, If thou be kind to this people, and please them, and speak good words to them, they will be thy servants for ever.

І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

8 B ut he forsook the advice of the old men which they had given him, and consulted with the young men, who had grown up with him, that stood before him.

Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

9 A nd he said to them, What advice give ye that we may return answer to this people, who have spoken to me saying, Lighten the yoke which thy father put upon us?

І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.

10 A nd the young men that had grown up with him spoke to him saying, Thus shalt thou say to the people who have spoken to thee saying, Thy father made our yoke heavy, and lighten thou it for us,—thus shalt thou say to them: My little is thicker than my father's loins;

І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

11 a nd whereas my father laid a heavy yoke upon you, I will add to your yoke: my father chastised you with whips, but I with scorpions.

А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...

12 A nd Jeroboam and all the people came to Rehoboam the third day, as the king had appointed saying, Come again to me on the third day.

І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

13 A nd the king answered them roughly; and king Rehoboam forsook the advice of the old men,

І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,

14 a nd spoke to them according to the advice of the young men, saying, My father made your yoke heavy, but I will add to it; my father chastised you with whips, but I with scorpions.

і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...

15 S o the king hearkened not to the people; for it was brought about by God, that Jehovah might give effect to his word, which he spoke through Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.

І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.

16 A nd all Israel saw that the king hearkened not to them; and the people answered the king saying, What portion have we in David? and no inheritance in the son of Jesse: every man to your tents, O Israel. Now see to thine own house, David! And all Israel went to their tents.

І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...

17 B ut as for the children of Israel that dwelt in the cities of Judah, Rehoboam reigned over them.

А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.

18 A nd king Rehoboam sent Hadoram, who was over the levy; but the children of Israel stoned him with stones, that he died. And king Rehoboam hastened to mount his chariot, to flee to Jerusalem.

І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...

19 A nd Israel rebelled against the house of David, unto this day.

І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.