1 B ut it came to pass in those days that a decree went out from Caesar Augustus, that a census should be made of all the habitable world.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 T he census itself first took place when Cyrenius had the government of Syria.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

3 A nd all went to be inscribed in the census roll, each to his own city:

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 a nd Joseph also went up from Galilee out of the city Nazareth to Judaea, to David's city, the which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David,

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

5 t o be inscribed in the census roll with Mary who was betrothed to him wife, she being great with child.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

6 A nd it came to pass, while they were there, the days of her giving birth were fulfilled,

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

7 a nd she brought forth her first-born son, and wrapped him up in swaddling-clothes and laid him in the manger, because there was no room for them in the inn.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 A nd there were shepherds in that country abiding without, and keeping watch by night over their flock.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

9 A nd lo, an angel of Lord was there by them, and glory of Lord shone around them, and they feared great fear.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 A nd the angel said to them, Fear not, for behold, I announce to you glad tidings of great joy, which shall be to all the people;

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 f or to-day a Saviour has been born to you in David's city, who is Christ Lord.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 A nd this is the sign to you: ye shall find a babe wrapped in swaddling-clothes, and lying in a manger.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 A nd suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host, praising God and saying,

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 G lory to God in the highest, and on earth peace, good pleasure in men.

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 A nd it came to pass, as the angels departed from them into heaven, that the shepherds said to one another, Let us make our way then now as far as Bethlehem, and let us see this thing that is come to pass, which the Lord has made known to us.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 A nd they came with haste, and found both Mary and Joseph, and the babe lying in the manger;

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 a nd having seen they made known about the country the thing which had been said to them concerning this child.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 A nd all who heard wondered at the things said to them by the shepherds.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 B ut Mary kept all these things, pondering in her heart.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 A nd the shepherds returned, glorifying and praising God for all things which they had heard and seen, as it had been said to them.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 A nd when eight days were fulfilled for circumcising him, his name was called Jesus, which was the name given by the angel before he had been conceived in the womb.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 A nd when the days were fulfilled for their purifying according to the law of Moses, they brought him to Jerusalem to present to the Lord

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 ( as it is written in the law of Lord: Every male that opens the womb shall be called holy to the Lord),

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 a nd to offer a sacrifice according to what is said in the law of Lord: A pair of turtle doves, or two young pigeons.

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 A nd behold, there was a man in Jerusalem whose name was Simeon; and this man was just and pious, awaiting the consolation of Israel, and Holy Spirit was upon him.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 A nd it was divinely communicated to him by the Holy Spirit, that he should not see death before he should see Lord's Christ.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 A nd he came in the Spirit into the temple; and as the parents brought in the child Jesus that they might do for him according to the custom of the law,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 h e received him into his arms, and blessed God, and said,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 L ord, now thou lettest thy bondman go, according to thy word, in peace;

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 f or mine eyes have seen thy salvation,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 w hich thou hast prepared before the face of all peoples;

яке Ти приготував перед всіма народами,

32 a light for revelation of Gentiles and glory of thy people Israel.

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 A nd his father and mother wondered at the things which were said concerning him.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 A nd Simeon blessed them, and said to Mary his mother, Lo, this is set for the fall and rising up of many in Israel, and for a sign spoken against;

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 ( and even a sword shall go through thine own soul;) so that thoughts may be revealed from many hearts.

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 A nd there was a prophetess, Anna, daughter of Phanuel, of tribe of Asher, who was far advanced in years, having lived with husband seven years from her virginity,

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 a nd herself a widow up to eighty-four years; who did not depart from the temple, serving night and day with fastings and prayers;

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 a nd she coming up the same hour gave praise to the Lord, and spoke of him to all those who waited for redemption in Jerusalem.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 A nd when they had completed all things according to the law of Lord, they returned to Galilee to their own city Nazareth.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 A nd the child grew and waxed strong, filled with wisdom, and God's grace was upon him.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 A nd his parents went yearly to Jerusalem at the feast of the passover.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 A nd when he was twelve years old, and they went up according to the custom of the feast

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 a nd had completed the days, as they returned, the boy Jesus remained behind in Jerusalem, and his parents knew not;

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 b ut, supposing him to be in the company that journeyed together, they went a day's journey, and sought him among their relations and acquaintances:

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 a nd not having found him they returned to Jerusalem seeking him.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 A nd it came to pass, after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the teachers and hearing them and asking them questions.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 A nd all who heard him were astonished at his understanding and answers.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 A nd when they saw him they were amazed: and his mother said to him, Child, why hast thou dealt thus with us? behold, thy father and I have sought thee distressed.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 A nd he said to them, Why that ye have sought me? did ye not know that I ought to be in my Father's business?

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 A nd they understood not the thing that he said to them.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 A nd he went down with them and came to Nazareth, and he was in subjection to them. And his mother kept all these things in her heart.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 A nd Jesus advanced in wisdom and stature, and in favour with God and men.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.