1 I composed the first discourse, O Theophilus, concerning all things which Jesus began both to do and to teach,

Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,

2 u ntil that day in which, having by the Holy Spirit charged the apostles whom he had chosen, he was taken up;

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.

3 t o whom also he presented himself living, after he had suffered, with many proofs; being seen by them during forty days, and speaking of the things which concern the kingdom of God;

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.

4 a nd, being assembled with, commanded them not to depart from Jerusalem, but to await the promise of the Father, which ye have heard of me.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.

5 F or John indeed baptised with water, but ye shall be baptised with the Holy Spirit after now not many days.

Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!

6 T hey therefore, being come together, asked him saying, Lord, is it at this time that thou restorest the kingdom to Israel?

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?

7 A nd he said to them, It is not yours to know times or seasons, which the Father has placed in his own authority;

А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.

8 b ut ye will receive power, the Holy Spirit having come upon you, and ye shall be my witnesses both in Jerusalem, and in all Judaea and Samaria, and to the end of the earth.

Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

9 A nd having said these things he was taken up, they beholding, and a cloud received him out of their sight.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...

10 A nd as they were gazing into heaven, as he was going, behold, also two men stood by them in white clothing,

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,

11 w ho also said, Men of Galilee, why do ye stand looking into heaven? This Jesus who has been taken up from you into heaven, shall thus come in the manner in which ye have beheld him going into heaven.

та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!

12 T hen they returned to Jerusalem from the mount called of Olives, which is near Jerusalem, a sabbath-day's journey off.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 A nd when they were come into, they went up to the upper chamber, where were staying both Peter, and John, and James, and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James of Alphaeus, and Simon the zealot, and Jude of James.

А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

14 T hese gave themselves all with one accord to continual prayer, with women, and Mary the mother of Jesus, and with his brethren.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 A nd in those days Peter, standing up in the midst of the brethren, said, (the crowd of names together about a hundred and twenty,)

Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:

16 B rethren, it was necessary that the scripture should have been fulfilled, which the Holy Spirit spoke before, by the mouth of David, concerning Judas, who became guide to those who took Jesus;

Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,

17 f or he was numbered amongst us, and had received a part in this service.

бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.

18 ( This then indeed got a field with reward of iniquity, and, having fallen down headlong, burst in the midst, and all his bowels gushed out.

І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...

19 A nd it was known to all the inhabitants of Jerusalem, so that that field was called in their own dialect Aceldama; that is, field of blood.)

І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.

20 F or it is written in book of Psalms, Let his homestead become desolate, and let there be no dweller in it; and, Let another take his overseership.

Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.

21 I t is necessary therefore, that of the men who have assembled with us all time in which the Lord Jesus came in and went out among us,

Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,

22 b eginning from the baptism of John until the day in which he was taken up from us, one of these should be a witness with us of his resurrection.

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.

23 A nd they appointed two, Joseph, who was called Barsabas, who had been surnamed Justus, and Matthias.

І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.

24 A nd they prayed, and said, Thou Lord, knower of the hearts of all, shew which one of these two thou hast chosen,

А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,

25 t o receive the lot of this service and apostleship, from which Judas transgressing fell to go to his own place.

щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.

26 A nd they gave lots on them, and the lot fell on Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.

І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.