1 R emember, O Jehovah, what is come upon us; consider, and see our reproach.

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

2 O ur inheritance is turned to strangers, our houses to aliens.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

3 W e are orphans and fatherless, our mothers are as widows.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

4 O ur water have we to drink for money, our wood cometh unto us for a price.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5 O ur pursuers are on our necks: we are weary, we have no rest.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

6 W e have given the hand to Egypt, to Asshur, to be satisfied with bread.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

7 O ur fathers have sinned, they are not; and we bear their iniquities.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

8 B ondmen rule over us: there is no deliverer out of their hand.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

9 W e have to get our bread at the risk of our lives, because of the sword of the wilderness.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

10 O ur skin gloweth like an oven, because of the burning heat of the famine.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

11 T hey have ravished the women in Zion, the maids in the cities of Judah.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

12 P rinces were hanged up by their hand; the faces of elders were not honoured.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

13 T he young men have borne the mill, and the youths have stumbled under the wood.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

14 T he elders have ceased from the gate, the young men from their music.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

15 T he joy of our heart hath ceased; our dance is turned into mourning.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

16 T he crown is fallen from our head: woe unto us, for we have sinned!

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

17 F or this our heart is faint; for these things our eyes have grown dim,

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

18 B ecause of the mountain of Zion, which is desolate: foxes walk over it.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

19 T hou, Jehovah, dwellest for ever; thy throne is from generation to generation.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

20 W herefore dost thou forget us for ever, dost thou forsake us so long time?

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 T urn thou us unto thee, Jehovah, and we shall be turned; renew our days as of old.

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

22 O r is it that thou hast utterly rejected us? Wouldest thou be exceeding wroth against us?

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...