1 I n those days it occurred that a decree went out from Caesar Augustus that the whole Roman empire should be registered.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

2 T his was the first enrollment, and it was made when Quirinius was governor of Syria.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

3 A nd all the people were going to be registered, each to his own city or town.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

4 A nd Joseph also went up from Galilee from the town of Nazareth to Judea, to the town of David, which is called Bethlehem, because he was of the house and family of David,

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

5 T o be enrolled with Mary, his espoused ( married) wife, who was about to become a mother.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

6 A nd while they were there, the time came for her delivery,

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

7 A nd she gave birth to her Son, her Firstborn; and she wrapped Him in swaddling clothes and laid Him in a manger, because there was no room or place for them in the inn.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

8 A nd in that vicinity there were shepherds living in the field, watching over their flock by night.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

9 A nd behold, an angel of the Lord stood by them, and the glory of the Lord flashed and shone all about them, and they were terribly frightened.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

10 B ut the angel said to them, Do not be afraid; for behold, I bring you good news of a great joy which will come to all the people.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

11 F or to you is born this day in the town of David a Savior, Who is Christ (the Messiah) the Lord!

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12 A nd this will be a sign for you: you will find '> after searching] a Baby wrapped in swaddling clothes and lying in a manger.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

13 T hen suddenly there appeared with the angel an army of the troops of heaven ( a heavenly knighthood), praising God and saying,

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

14 G lory to God in the highest, and on earth peace among men with whom He is well pleased '> men of goodwill, of His favor].

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

15 W hen the angels went away from them into heaven, the shepherds said one to another, Let us go over to Bethlehem and see this thing ( saying) that has come to pass, which the Lord has made known to us.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

16 S o they went with haste and '> by searching] found Mary and Joseph, and the Baby lying in a manger.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

17 A nd when they saw it, they made known what had been told them concerning this Child,

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

18 A nd all who heard it were astounded and marveled at what the shepherds told them.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

19 B ut Mary was keeping within herself all these things ( sayings), weighing and pondering them in her heart.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

20 A nd the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things they had heard and seen, just as it had been told them.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

21 A nd at the end of eight days, when was to be circumcised, He was called Jesus, the name given by the angel before He was conceived in the womb.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

22 A nd when the time for their purification came according to the Law of Moses, they brought Him up to Jerusalem to present Him to the Lord—

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

23 A s it is written in the Law of the Lord, Every male that opens the womb shall be set apart and dedicated and called holy to the Lord—

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

24 A nd to offer a sacrifice according to what is said in the Law of the Lord: a pair of turtledoves or two young pigeons.

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

25 N ow there was a man in Jerusalem whose name was Simeon, and this man was righteous and devout, and looking for the Consolation of Israel; and the Holy Spirit was upon him.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

26 A nd it had been divinely revealed (communicated) to him by the Holy Spirit that he would not see death before he had seen the Lord’s Christ (the Messiah, the Anointed One).

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

27 A nd prompted by the Spirit, he came into the temple '> enclosure]; and when the parents brought in the little child Jesus to do for Him what was customary according to the Law,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

28 t ook Him up in his arms and praised and thanked God and said,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

29 A nd now, Lord, You are releasing Your servant to depart (leave this world) in peace, according to Your word.

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

30 F or with my eyes I have seen Your Salvation,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

31 W hich You have ordained and prepared before (in the presence of) all peoples,

яке Ти приготував перед всіма народами,

32 A Light for revelation to the Gentiles and praise and honor and glory to Your people Israel.

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

33 A nd His father and mother were marveling at what was said about Him.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

34 A nd Simeon blessed them and said to Mary His mother, Behold, this Child is appointed and destined for the fall and rising of many in Israel, and for a sign that is spoken against—

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

35 A nd a sword will pierce through your own soul also—that the secret thoughts and purposes of many hearts may be brought out and disclosed.

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

36 A nd there was also a prophetess, Anna, the daughter of Phanuel, of the tribe of Asher. She was very old, having lived with her husband seven years from her maidenhood,

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

37 A nd as a widow even for eighty-four years. She did not go out from the temple enclosure, but was worshiping night and day with fasting and prayer.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

38 A nd she too came up at that same hour, and she returned thanks to God and talked of to all who were looking for the redemption (deliverance) of Jerusalem.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

39 A nd when they had done everything according to the Law of the Lord, they went back into Galilee to their own town, Nazareth.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

40 A nd the Child grew and became strong in spirit, filled with wisdom; and the grace (favor and spiritual blessing) of God was upon Him.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

41 N ow His parents went to Jerusalem every year to the Passover Feast.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

42 A nd when He was twelve years, they went up, as was their custom.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

43 A nd when the Feast was ended, as they were returning, the boy Jesus remained behind in Jerusalem. Now His parents did not know this,

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

44 B ut, supposing Him to be in the caravan, they traveled on a day’s journey; and they sought Him among their kinsfolk and acquaintances.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

45 A nd when they failed to find Him, they went back to Jerusalem, looking for Him all the way.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

46 A fter three days they found Him in the temple, sitting among the teachers, listening to them and asking them questions.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

47 A nd all who heard Him were astonished and overwhelmed with bewildered wonder at His intelligence and understanding and His replies.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

48 A nd when they saw Him, they were amazed; and His mother said to Him, Child, why have You treated us like this? Here Your father and I have been anxiously looking for You.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

49 A nd He said to them, How is it that you had to look for Me? Did you not see and know that it is necessary for Me to be in My Father’s house and about My Father’s business?

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

50 B ut they did not comprehend what He was saying to them.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

51 A nd He went down with them and came to Nazareth and was obedient to them; and his mother kept and closely and persistently guarded all these things in her heart.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

52 A nd Jesus increased in wisdom (in broad and full understanding) and in stature and years, and in favor with God and man.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.