1 N ow when Jacob learned that there was grain in Egypt, he said to his sons, Why do you look at one another?

А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?

2 F or, he said, I have heard that there is grain in Egypt; get down there and buy for us, that we may live and not die.

І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.

3 S o ten of Joseph’s brethren went to buy grain in Egypt.

І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.

4 B ut Benjamin, Joseph’s brother, Jacob did not send with his brothers; for he said, Lest perhaps some harm or injury should befall him.

А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!

5 S o the sons of Israel came to buy grain among those who came, for there was hunger and general lack of food in the land of Canaan.

І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.

6 N ow Joseph was the governor over the land, and he it was who sold to all the people of the land; and Joseph’s brothers came and bowed themselves down before him with their faces to the ground.

А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.

7 J oseph saw his brethren and he recognized them, but he treated them as if he were a stranger to them and spoke roughly to them. He said, Where do you come from? And they replied, From the land of Canaan to buy food.

І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.

8 J oseph knew his brethren, but they did not know him.

І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.

9 A nd Joseph remembered the dreams he had dreamed about them and said to them, You are spies and with unfriendly purpose you have come to observe the nakedness of the land.

І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.

10 B ut they said to him, No, my lord, but your servants have come to buy food.

А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.

11 W e are all one man’s sons; we are true men; your servants are not spies.

Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!

12 A nd he said to them, No, but you have come to see the nakedness of the land.

Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!

13 B ut they said, Your servants are twelve brothers, the sons of one man in the land of Canaan; the youngest is today with our father, and one is not.

А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.

14 A nd Joseph said to them, It is as I said to you, You are spies.

І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.

15 Y ou shall be proved by this test: by the life of Pharaoh, you shall not go away from here unless your youngest brother comes here.

Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!

16 S end one of you and let him bring your brother, and you will be kept in prison, that your words may be proved whether there is any truth in you; or else by the life of Pharaoh you certainly are spies.

Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!

17 T hen he put them all in custody for three days.

І він забрав їх під варту на три дні.

18 A nd Joseph said to them on the third day, Do this and live! I reverence and fear God.

А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,

19 I f you are true men, let one of your brothers be bound in your prison, but you go and carry grain for those weakened with hunger in your households.

якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.

20 B ut bring your youngest brother to me, so your words will be verified and you shall live. And they did so.

А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.

21 A nd they said one to another, We are truly guilty about our brother, for we saw the distress and anguish of his soul when he begged us, and we would not hear. So this distress and difficulty has come upon us.

І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!

22 R euben answered them, Did I not tell you, Do not sin against the boy, and you would not hear? Therefore, behold, his blood is required.

І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...

23 B ut they did not know that Joseph understood them, for he spoke to them through an interpreter.

А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.

24 A nd he turned away from them and wept; then he returned to them and talked with them, and took from them Simeon and bound him before their eyes.

А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах.

25 T hen Joseph commanded that their sacks be filled with grain, every man’s money be restored to his sack, and provisions be given to them for the journey. And this was done for them.

А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.

26 T hey loaded their donkeys with grain and left.

І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.

27 A nd as one of them opened his sack to give his donkey fodder at the lodging place, he caught sight of his money; for behold, it was in his sack’s mouth.

І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!

28 A nd he said to his brothers, My money is restored! Here it is in my sack! And their hearts failed them and they were afraid and turned trembling one to another, saying, What is this that God has done to us?

І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?

29 W hen they came to Jacob their father in Canaan, they told him all that had befallen them, saying,

І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:

30 T he man who is the lord of the land spoke roughly to us and took us for spies of the country.

Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.

31 A nd we said to him, We are true men, not spies.

А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!

32 W e are twelve brothers with the same father; one is no more, and the youngest is today with our father in the land of Canaan.

Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.

33 A nd the man, the lord of the country, said to us, By this test I will know whether or not you are honest men: leave one of your brothers here with me and take grain for your famishing households and be gone.

І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.

34 B ring your youngest brother to me; then I will know that you are not spies, but that you are honest men. And I will deliver to you your brother, and you may do business in the land.

І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.

35 W hen they emptied their sacks, behold, every man’s parcel of money was in his sack! When both they and their father saw the bundles of money, they were afraid.

І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...

36 A nd Jacob their father said to them, You have bereaved me! Joseph is not, and Simeon is not, and you would take Benjamin from me. All these things are against me!

І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!

37 A nd Reuben said to his father, Slay my two sons if I do not bring back to you. Deliver him into my keeping, and I will bring him back to you.

І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.

38 B ut said, My son shall not go down with you, for his brother is dead and he alone is left; if harm or accident should befall him on the journey you are to take, you would bring my hoary head down to Sheol (the place of the dead) with grief.

А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!...