1 A gain there was a day when the sons of God came to present themselves before the Lord, and Satan (the adversary and the accuser) came also among them to present himself before the Lord.

І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.

2 A nd the Lord said to Satan, From where do you come? And Satan (the adversary and the accuser) answered the Lord, From going to and fro on the earth and from walking up and down on it.

І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:

3 A nd the Lord said to Satan, Have you considered My servant Job, that there is none like him on the earth, a blameless and upright man, one who fears God and abstains from and shuns all evil ? And still he holds fast his integrity, although you moved Me against him to destroy him without cause.

І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...

4 T hen Satan answered the Lord, Skin for skin! Yes, all that a man has will he give for his life.

І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

5 B ut put forth Your hand now, and touch his bone and his flesh, and he will curse and renounce You to Your face.

Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?

6 A nd the Lord said to Satan, Behold, he is in your hand; only spare his life.

І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!

7 S o Satan went forth from the presence of the Lord and smote Job with loathsome and painful sores from the sole of his foot to the crown of his head.

І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...

8 A nd he took a piece of broken pottery with which to scrape himself, and he sat among the ashes.

А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...

9 T hen his wife said to him, Do you still hold fast your blameless uprightness? Renounce God and die!

І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...

10 B ut he said to her, You speak as one of the impious and foolish women would speak. What? Shall we accept good at the hand of God and shall we not accept misfortune and what is of a bad nature? In all this, Job did not sin with his lips.

А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...

11 N ow when Job’s three friends heard of all this evil that was come upon him, they came each one from his own place, Eliphaz the Temanite and Bildad the Shuhite and Zophar the Naamathite, for they had made an appointment together to come to condole with him and to comfort him.

І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

12 A nd when they looked from afar off and saw him beyond recognition, they lifted up their voices and wept; and each one tore his robe, and they cast dust over their heads toward the heavens.

І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...

13 S o they sat down with on the ground for seven days and seven nights, and none spoke a word to him, for they saw that his grief and pain were very great.

І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...