1 A fter this opened Job his mouth, and cursed his day.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

2 A nd Job answered and said:

І Йов заговорив та й сказав:

3 L et the day perish wherein I was born, And the night which said, There is a man-child conceived.

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

4 L et that day be darkness; Let not God from above seek for it, Neither let the light shine upon it.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

5 L et darkness and the shadow of death claim it for their own; Let a cloud dwell upon it; Let all that maketh black the day terrify it.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

6 A s for that night, let thick darkness seize upon it: Let it not rejoice among the days of the year; Let it not come into the number of the months.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

7 L o, let that night be barren; Let no joyful voice come therein.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

8 L et them curse it that curse the day, Who are ready to rouse up leviathan.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

9 L et the stars of the twilight thereof be dark: Let it look for light, but have none; Neither let it behold the eyelids of the morning:

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

10 B ecause it shut not up the doors of my mother's womb, Nor hid trouble from mine eyes.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

11 W hy died I not from the womb? Why did I not give up the ghost when my mother bare me?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

12 W hy did the knees receive me? Or why the breast, that I should suck?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

13 F or now should I have lain down and been quiet; I should have slept; then had I been at rest,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

14 W ith kings and counsellors of the earth, Who built up waste places for themselves;

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

15 O r with princes that had gold, Who filled their houses with silver:

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

16 O r as a hidden untimely birth I had not been, As infants that never saw light.

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

17 T here the wicked cease from troubling; And there the weary are at rest.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

18 T here the prisoners are at ease together; They hear not the voice of the taskmaster.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

19 T he small and the great are there: And the servant is free from his master.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

20 W herefore is light given to him that is in misery, And life unto the bitter in soul;

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

21 W ho long for death, but it cometh not, And dig for it more than for hid treasures;

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

22 W ho rejoice exceedingly, And are glad, when they can find the grave?

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

23 W hy is light given to a man whose way is hid, And whom God hath hedged in?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

24 F or my sighing cometh before I eat, And my groanings are poured out like water.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

25 F or the thing which I fear cometh upon me, And that which I am afraid of cometh unto me.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

26 I am not at ease, neither am I quiet, neither have I rest; But trouble cometh.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...