1 A fterward Job opened his mouth and cursed the day of his birth.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

2 A nd Job said,

І Йов заговорив та й сказав:

3 “ Let the day perish on which I was to be born, And the night which said, ‘A boy is conceived.’

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

4 “ May that day be darkness; Let not God above care for it, Nor light shine on it.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

5 “ Let darkness and black gloom claim it; Let a cloud settle on it; Let the blackness of the day terrify it.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

6 “ As for that night, let darkness seize it; Let it not rejoice among the days of the year; Let it not come into the number of the months.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

7 “ Behold, let that night be barren; Let no joyful shout enter it.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

8 “ Let those curse it who curse the day, Who are prepared to rouse Leviathan.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

9 “ Let the stars of its twilight be darkened; Let it wait for light but have none, And let it not see the breaking dawn;

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

10 B ecause it did not shut the opening of my mother’s womb, Or hide trouble from my eyes.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

11 “ Why did I not die at birth, Come forth from the womb and expire?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

12 “ Why did the knees receive me, And why the breasts, that I should suck?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

13 “ For now I would have lain down and been quiet; I would have slept then, I would have been at rest,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

14 W ith kings and with counselors of the earth, Who rebuilt ruins for themselves;

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

15 O r with princes who had gold, Who were filling their houses with silver.

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

16 “ Or like a miscarriage which is discarded, I would not be, As infants that never saw light.

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

17 “ There the wicked cease from raging, And there the weary are at rest.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

18 “ The prisoners are at ease together; They do not hear the voice of the taskmaster.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

19 “ The small and the great are there, And the slave is free from his master.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

20 “ Why is light given to him who suffers, And life to the bitter of soul,

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

21 W ho long for death, but there is none, And dig for it more than for hidden treasures,

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

22 W ho rejoice greatly, And exult when they find the grave?

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

23 “ Why is light given to a man whose way is hidden, And whom God has hedged in?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

24 “ For my groaning comes at the sight of my food, And my cries pour out like water.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

25 “ For what I fear comes upon me, And what I dread befalls me.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

26 “ I am not at ease, nor am I quiet, And I am not at rest, but turmoil comes.”

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...