1 N ow it came about after the death of Joshua that the sons of Israel inquired of the Lord, saying, “Who shall go up first for us against the Canaanites, to fight against them?”

І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

2 T he Lord said, “ Judah shall go up; behold, I have given the land into his hand.”

І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

3 T hen Judah said to Simeon his brother, “Come up with me into the territory allotted me, that we may fight against the Canaanites; and I in turn will go with you into the territory allotted you.” So Simeon went with him.

І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

4 J udah went up, and the Lord gave the Canaanites and the Perizzites into their hands, and they defeated ten thousand men at Bezek.

І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

5 T hey found Adoni-bezek in Bezek and fought against him, and they defeated the Canaanites and the Perizzites.

І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

6 B ut Adoni-bezek fled; and they pursued him and caught him and cut off his thumbs and big toes.

І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

7 A doni-bezek said, “Seventy kings with their thumbs and their big toes cut off used to gather up scraps under my table; as I have done, so God has repaid me.” So they brought him to Jerusalem and he died there.

І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

8 T hen the sons of Judah fought against Jerusalem and captured it and struck it with the edge of the sword and set the city on fire.

І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.

9 A fterward the sons of Judah went down to fight against the Canaanites living in the hill country and in the Negev and in the lowland.

А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 S o Judah went against the Canaanites who lived in Hebron (now the name of Hebron formerly was Kiriath-arba); and they struck Sheshai and Ahiman and Talmai. Capture of Other Cities

І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 T hen from there he went against the inhabitants of Debir (now the name of Debir formerly was Kiriath-sepher).

А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 A nd Caleb said, “The one who attacks Kiriath-sepher and captures it, I will even give him my daughter Achsah for a wife.”

І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

13 O thniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, captured it; so he gave him his daughter Achsah for a wife.

І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

14 T hen it came about when she came to him, that she persuaded him to ask her father for a field. Then she alighted from her donkey, and Caleb said to her, “What do you want?”

І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

15 S he said to him, “Give me a blessing, since you have given me the land of the Negev, give me also springs of water.” So Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

16 T he descendants of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up from the city of palms with the sons of Judah, to the wilderness of Judah which is in the south of Arad; and they went and lived with the people.

А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 T hen Judah went with Simeon his brother, and they struck the Canaanites living in Zephath, and utterly destroyed it. So the name of the city was called Hormah.

І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

18 A nd Judah took Gaza with its territory and Ashkelon with its territory and Ekron with its territory.

І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 N ow the Lord was with Judah, and they took possession of the hill country; but they could not drive out the inhabitants of the valley because they had iron chariots.

І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

20 T hen they gave Hebron to Caleb, as Moses had promised; and he drove out from there the three sons of Anak.

І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

21 B ut the sons of Benjamin did not drive out the Jebusites who lived in Jerusalem; so the Jebusites have lived with the sons of Benjamin in Jerusalem to this day.

А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

22 L ikewise the house of Joseph went up against Bethel, and the Lord was with them.

І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 T he house of Joseph spied out Bethel ( now the name of the city was formerly Luz).

І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

24 T he spies saw a man coming out of the city and they said to him, “Please show us the entrance to the city and we will treat you kindly.”

І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

25 S o he showed them the entrance to the city, and they struck the city with the edge of the sword, but they let the man and all his family go free.

І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 T he man went into the land of the Hittites and built a city and named it Luz which is its name to this day. Places Not Conquered

І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

27 B ut Manasseh did not take possession of Beth-shean and its villages, or Taanach and its villages, or the inhabitants of Dor and its villages, or the inhabitants of Ibleam and its villages, or the inhabitants of Megiddo and its villages; so the Canaanites persisted in living in that land.

А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

28 I t came about when Israel became strong, that they put the Canaanites to forced labor, but they did not drive them out completely.

І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

29 E phraim did not drive out the Canaanites who were living in Gezer; so the Canaanites lived in Gezer among them.

І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Z ebulun did not drive out the inhabitants of Kitron, or the inhabitants of Nahalol; so the Canaanites lived among them and became subject to forced labor.

Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

31 A sher did not drive out the inhabitants of Acco, or the inhabitants of Sidon, or of Ahlab, or of Achzib, or of Helbah, or of Aphik, or of Rehob.

Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 S o the Asherites lived among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

33 N aphtali did not drive out the inhabitants of Beth-shemesh, or the inhabitants of Beth-anath, but lived among the Canaanites, the inhabitants of the land; and the inhabitants of Beth-shemesh and Beth-anath became forced labor for them.

Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 T hen the Amorites forced the sons of Dan into the hill country, for they did not allow them to come down to the valley;

І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

35 y et the Amorites persisted in living in Mount Heres, in Aijalon and in Shaalbim; but when the power of the house of Joseph grew strong, they became forced labor.

І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

36 T he border of the Amorites ran from the ascent of Akrabbim, from Sela and upward.

А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.