1 ¶ Now after the death of Joshua, it came to pass that the sons of Israel asked the LORD, saying, Who shall go up for us against the Canaanites first to fight against them?

І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?

2 A nd the LORD said, Judah shall go up; behold, I have delivered the land into his hands.

І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.

3 A nd Judah said unto Simeon, his brother, Come up with me into my lot that we may fight against the Canaanite; and I likewise will go with thee into thy lot. So Simeon went with him.

І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.

4 A nd Judah went up; and the LORD delivered the Canaanite and the Perizzite into their hands, and they slew of them in Bezek ten thousand men.

І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.

5 A nd they found Adonibezek in Bezek, and they fought against him, and they slew the Canaanite and the Perizzite.

І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.

6 B ut Adonibezek fled, and they pursued after him and caught him and cut off his thumbs and his great toes.

І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.

7 A nd Adonibezek said, Seventy kings, having their thumbs and their great toes cut off, gathered crumbs under my table; as I have done, so God has recompensed me. And they put him into Jerusalem, and there he died.

І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!

8 N ow the sons of Judah had fought against Jerusalem and had taken it and smitten it with the edge of the sword and set the city on fire.

І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.

9 ¶ And afterward the sons of Judah went down to fight against the Canaanite that dwelt in the mountains and in the Negev and in the plains.

А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 A nd Judah went against the Canaanites that dwelt in Hebron (now the name of Hebron before was Kirjatharba), and they slew Sheshai, Ahiman, and Talmai.

І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 A nd from there he went against the inhabitants of Debir (and the name of Debir before was Kirjathsepher).

А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 A nd Caleb said, He that smites Kirjathsepher and takes it, to him will I give Achsah my daughter to wife.

І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.

13 A nd Othniel, the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it; and he gave him Achsah his daughter to wife.

І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

14 A nd it came to pass when he took her that he persuaded her to ask her father for land to cultivate. And she lighted from off her ass, and Caleb said unto her, What wilt thou?

І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

15 A nd she said unto him, Give me a blessing, for thou hast given me a dry land; give me also springs of water. And Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.

16 A nd the sons of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up out of the city of palm trees with the sons of Judah into the wilderness of Judah which is towards the Negev of Arad; and they went and dwelt among the people.

А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 A nd Judah went with Simeon his brother, and they slew the Canaanite that inhabited Zephath and utterly destroyed it. And the name of the city was called Hormah.

І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.

18 A lso Judah took Gaza with its border and Askelon with its border and Ekron with its border.

І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 A nd the LORD was with Judah, who drove out the inhabitants of the mountains, but could not drive out the inhabitants of the plains, because they had chariots of iron.

І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.

20 A nd they gave Hebron unto Caleb as Moses had said, and he expelled from there the three sons of Anak.

І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.

21 ¶ And the sons of Benjamin did not drive out the Jebusites that inhabited Jerusalem; thus the Jebusites dwell with the sons of Benjamin in Jerusalem unto this day.

А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.

22 A nd also those of the house of Joseph went up against Bethel, and the LORD was with them.

І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 A nd those of the house of Joseph put spies in Bethel (Now the name of the city before was Luz).

І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.

24 A nd the spies saw a man come forth out of the city, and they said unto him, Show us, we pray thee, the entrance into the city, and we will show thee mercy.

І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!

25 A nd when he showed them the entrance into the city, they smote the city with the edge of the sword, but they let the man go and all his family.

І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 A nd the man went into the land of the Hittites and built a city and called the name of it Luz, which is its name unto this day.

І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.

27 N either did Manasseh drive out the inhabitants of Bethshean and its towns nor Taanach and its towns nor the inhabitants of Dor and its towns nor the inhabitants of Ibleam and its towns, nor the inhabitants of Megiddo and its towns; but the Canaanite desired to dwell in that land.

А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.

28 A nd it came to pass when Israel was strong that they put the Canaanites under tribute but did not utterly drive them out.

І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.

29 N either did Ephraim drive out the Canaanite that dwelt in Gezer, but the Canaanite dwelt in Gezer among them.

І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 N either did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron nor the inhabitants of Nahalol, but the Canaanite dwelt among them and became tributaries.

Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.

31 N either did Asher drive out the inhabitants of Accho nor the inhabitants of Zidon nor of Ahlab nor of Achzib nor of Helbah nor of Aphik nor of Rehob;

Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 t o the contrary Asher dwelt among the Canaanites that inhabited the land, for they did not drive them out.

І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.

33 N either did Naphtali drive out the inhabitants of Bethshemesh nor the inhabitants of Bethanath, but he dwelt among the Canaanites that inhabited the land; nevertheless, the inhabitants of Bethshemesh and of Bethanath became tributaries unto them.

Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 A nd the Amorites forced the sons of Dan into the mountain, for they would not allow them to come down to the valley.

І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.

35 A nd the Amorites desired to dwell in Mount Heres in Aijalon and in Shaalbim; yet when the hand of the house of Joseph prevailed, they made them tributaries.

І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.

36 A nd the border of the Amorites was from the ascent to Akrabbim from the rock and upward.

А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.