1 ¶ And Balaam said unto Balak, Build me here seven altars and prepare me here seven oxen and seven rams.

І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

2 A nd Balak did as Balaam had spoken; and Balak and Balaam offered on every altar a bullock and a ram.

І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.

3 A nd Balaam said unto Balak, Stand by thy burnt offering, and I will go; peradventure the LORD will come to meet me, and whatever he shows me I will tell thee. And thus he went alone.

І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.

4 A nd God met Balaam; and he said unto him, I have prepared seven altars, and I have offered upon each altar a bullock and a ram.

І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.

5 A nd the LORD put a word in Balaam’s mouth and said, Return unto Balak, and thus thou shalt speak.

І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.

6 A nd he returned unto him, and, behold, he stood by his burnt sacrifice, he and all the princes of Moab.

І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.

7 A nd he took up his parable and said, Balak, the king of Moab, has brought me from Aram, out of the mountains of the east, saying, Come, curse me Jacob and come, denounce Israel.

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!

8 W hy should I curse one whom God has not cursed? And why should I denounce one whom the LORD has not denounced?

Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?

9 F or from the top of the rocks I have seen him, and from the hills I beheld him; behold, a people that shall dwell in confidence and shall not be counted among the Gentiles.

Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.

10 W ho shall count the dust of Jacob and the number of the fourth part of Israel? Let my soul die the death of the righteous, and let my last end be like his!

Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!

11 T hen Balak said unto Balaam, What hast thou done unto me? I took thee to curse my enemies, and, behold, thou hast blessed them altogether.

І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!

12 A nd he answered and said, Must I not take heed to speak that which the LORD has put in my mouth?

А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?

13 ¶ And Balak said unto him, Come, I pray thee, with me unto another place, from which thou may see them; thou hast seen but the utmost part of them and hast not seen them all; and from there thou shalt curse them for me.

І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!

14 A nd he brought him into the field of Zophim to the top of Pisgah and built seven altars and offered a bullock and a ram on every altar.

І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.

15 T hen he said unto Balak, Stand here by thy burnt offering, while I meet the LORD yonder.

І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.

16 A nd the LORD met Balaam and put a word in his mouth and said unto him, Go again unto Balak and say thus.

І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.

17 A nd he came unto him, and behold, he stood by his burnt offering and the princes of Moab with him. And Balak said unto him, What has the LORD spoken?

І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?

18 T hen he took up his parable and said, Rise up, Balak, and hear; hearken unto me, thou son of Zippor:

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!

19 G od is not a man, that he should lie; neither the son of man, that he should repent; he said and shall he not do it? He spoke and shall he not execute it?

Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?

20 B ehold, I have received blessing; and he has blessed; and I cannot reverse it.

Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!

21 H e has not beheld iniquity in Jacob, neither has he seen rebellion in Israel; the LORD his God is with him, and the battle-cry of a king is in him.

Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!

22 G od brought them out of Egypt; he has, as it were the strength of a unicorn.

Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!

23 B ecause there is no enchantment in Jacob, neither is there any divination in Israel. According to this time, it shall be said of Jacob and of Israel, What God has made!

Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.

24 B ehold the people, who shall rise up as a great lion and lift up himself as a young lion; he shall not lie down until he eats of the prey and drinks the blood of the slain.

Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!

25 T hen Balak said unto Balaam, Now that you do not curse them, do not bless them either.

І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!

26 T hen Balaam said unto Balak, Did I not tell thee that all that the LORD says unto me, that I must do?

І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?

27 A nd Balak said unto Balaam, Come, I pray thee, I will bring thee unto another place; peradventure it will please God that thou may curse them for me from there.

І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.

28 A nd Balak brought Balaam unto the top of Peor, that looks toward Jeshimon.

І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.

29 A nd Balaam said unto Balak, Build me here seven altars and prepare me here seven bullocks and seven rams.

І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.

30 A nd Balak did as Balaam had said and offered a bullock and a ram on every altar.

І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.