1 ¶ And the LORD spoke unto Moses, saying,

Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 M ake thee two trumpets of silver; of beaten work shalt thou make them that thou may use them for the convocation of the congregation and for the moving of the camp.

Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.

3 A nd when they shall blow them, all the congregation shall join themselves to thee at the door of the tabernacle of the testimony.

І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

4 B ut when they blow only one, then the princes, who are heads of the thousands of Israel, shall gather themselves unto thee.

А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.

5 W hen ye blow an alarm, then ye shall move the camp of those that are lodged towards the east.

А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.

6 A nd when ye blow an alarm the second time, then ye shall move the camp of those that are lodged on the side of the Negev; they shall blow an alarm for their journeys.

А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.

7 B ut when the congregation is to be gathered together, ye shall blow, but ye shall not sound an alarm.

А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.

8 A nd the sons of Aaron, the priests, shall blow the trumpets; and you shall have them as a perpetual statute throughout your generations.

А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

9 A nd when ye go to war in your land against the enemy that oppresses you, then ye shall blow an alarm with the trumpets; and ye shall be remembered before the LORD your God, and ye shall be saved from your enemies.

А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.

10 A lso in the day of your gladness and in your solemn days and in the beginnings of your months, ye shall blow the trumpets over your burnt offerings and over the sacrifices of your peace, that they may be to you for a memorial before your God; I AM your God.

А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!

11 ¶ And it came to pass on the twentieth day of the second month, in the second year, that the cloud was taken up from off the tabernacle of the testimony.

І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.

12 A nd the sons of Israel moved out of the wilderness of Sinai, and the cloud rested in the wilderness of Paran.

І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

13 A nd they moved the first time according to the commandment of the LORD by the hand of Moses.

І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.

14 I n the first place went the standard of the camp of the sons of Judah according to their armies, and over his host was Nahshon, the son of Amminadab.

І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.

15 A nd over the host of the tribe of the sons of Issachar was Nethaneel, the son of Zuar.

А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.

16 A nd over the host of the tribe of the sons of Zebulun was Eliab, the son of Helon.

А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.

17 A nd the tabernacle was already taken down, and the sons of Gershon and the sons of Merari set forward, bearing the tabernacle.

І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.

18 T hen the standard of the camp of Reuben set forward according to their armies, and over his host was Elizur, the son of Shedeur.

І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.

19 A nd over the host of the tribe of the sons of Simeon was Shelumiel, the son of Zurishaddai.

А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20 A nd over the host of the tribe of the sons of Gad was Eliasaph, the son of Deuel.

А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.

21 T hen the Kohathites set forward, bearing the sanctuary, and while they were coming, the others set up the tabernacle.

І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.

22 A fter them the standard of the camp of the sons of Ephraim set forward according to their armies, and over his host was Elishama, the son of Ammihud.

І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.

23 A nd over the host of the tribe of the sons of Manasseh was Gamaliel, the son of Pedahzur.

А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.

24 A nd over the host of the tribe of the sons of Benjamin was Abidan, the son of Gideoni.

А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.

25 T hen the standard of the camp of the sons of Dan set forward according to their armies, gathering together all the camps, and over his host was Ahiezer, the son of Ammishaddai.

І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26 A nd over the host of the tribe of the sons of Asher was Pagiel, the son of Ocran.

А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.

27 A nd over the host of the tribe of the sons of Naphtali was Ahira, the son of Enan.

А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.

28 T hus were the journeyings of the sons of Israel according to their armies when they set forward.

Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.

29 ¶ Then Moses said unto Hobab, the son of Raguel the Midianite, Moses’ father-in-law, We are journeying unto the place of which the LORD said, I will give it to you. Come thou with us, and we will do thee good; for the LORD has spoken good concerning Israel.

І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.

30 A nd he said unto him, I will not go; but I will depart to my own land and to my kindred.

Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.

31 A nd he said, Leave us not, I pray thee; for thou knowest how we are to encamp in the wilderness, and thou shalt be to us instead of eyes.

А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.

32 A nd it shall be, if thou go with us, that when we come into the goodness that the LORD shall do unto us, that we will do thee good.

І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.

33 T hus they departed from the mount of the LORD three days’ journey, and the ark of the covenant of the LORD went before them in the three days’ journey, searching out a resting place for them.

І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.

34 A nd the cloud of the LORD was upon them by day, from when they went out of the camp.

А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.

35 A nd it came to pass, when the ark was moved, that Moses said, Rise up, LORD, and let thine enemies be scattered, and let those that hate thee flee before thee.

І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.

36 A nd when it rested, he said, Return, O LORD, unto the ten thousands of Israel.

А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!