1 ¶ And David departed from there and escaped to the cave Adullam; and when his brethren and all his father’s house heard it, they went down there to him.

І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.

2 A nd every one that was in distress and every one that was in debt and all whose souls were bitter gathered themselves unto him, and he became the captain over them, and there were about four hundred men with him.

І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.

3 A nd David went from there to Mizpeh of Moab, and he said unto the king of Moab, Let my father and my mother, I pray thee, come forth and be with you until I know what God will make of me.

І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.

4 A nd he brought them before the king of Moab, and they dwelt with him all the while that David was in the fortress.

І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.

5 A nd the prophet Gad said unto David, do not abide in this fortress; depart, and go into the land of Judah. Then David departed and came into the forest of Hareth.

А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.

6 ¶ When Saul heard how David had appeared and the men that were with him (now Saul abode in Gibeah under a tree in Ramah, having his spear in his hand, and all his slaves were standing about him),

І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.

7 t hen Saul said unto his slaves that stood about him, Hear now, ye sons of Jemini, will the son of Jesse give every one of you fields and vineyards and make you all captains of thousands and captains of hundreds

І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,

8 t hat all of you have conspired against me, and there is no one that shows me that my son has made a league with the son of Jesse, and there is none of you that is sorry for me or shows unto me that my son has stirred up my slave against me, to lie in wait against me, as at this day?

що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?

9 T hen Doeg, the Edomite, who was set over the slaves of Saul, answered and said, I saw the son of Jesse coming to Nob to Ahimelech, the son of Ahitub.

І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,

10 A nd he enquired of the LORD for him and gave him provision and gave him the sword of Goliath, the Philistine.

і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.

11 T hen the king sent to call Ahimelech, the priest, the son of Ahitub, and all his father’s house, the priests that were in Nob; and they all came to the king.

І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.

12 A nd Saul said, Hear now, thou son of Ahitub. And he answered, Here I am, my lord.

А Саул сказав: Слухай но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!

13 A nd Saul said unto him, Why have ye conspired against me, thou and the son of Jesse, in that thou hast given him bread and a sword and hast enquired of God for him that he should rise against me, to lie in wait, as at this day?

І сказав до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?

14 T hen Ahimelech answered the king and said, And who is so faithful among all thy slaves as David, the king’s son-in-law, who goes at thy bidding and is honourable in thy house?

І відповів Ахімелех цареві та й сказав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?

15 D id I begin to enquire of God for him today? Be it far from me; let not the king impute any thing unto his slave nor to all the house of my father, for thy slave knew nothing of all this, less or more.

Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.

16 A nd the king said, Thou shalt surely die, Ahimelech, thou and all thy father’s house.

А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!

17 T hen the king said unto the footmen that stood about him, Turn and slay the priests of the LORD because their hand also is with David and because they knew when he fled and did not show it to me. But the slaves of the king would not put forth their hands to fall upon the priests of the LORD.

І сказав цар слугам, що стояли при ньому: Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.

18 T hen the king said to Doeg, Turn thou and fall upon the priests. And Doeg, the Edomite, turned and he fell upon the priests and slew on that day eighty-five men that wore a linen ephod.

Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят і п'ять чоловіка, що носять лляного ефода.

19 A nd Nob, the city of the priests, he smote with the edge of the sword, both men and women, children and sucklings and oxen and asses and sheep with the edge of the sword.

А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.

20 ¶ And one of the sons of Ahimelech, the son of Ahitub, named Abiathar, escaped and fled after David.

Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я йому: Евіятар. І втік він до Давида.

21 A nd Abiathar gave David the news that Saul had slain the LORD’s priests.

І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.

22 A nd David said unto Abiathar, I knew it that day when Doeg, the Edomite, was there that he would surely tell Saul. I have given cause before Saul against all the persons of thy father’s house.

А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!

23 A bide thou with me; do not fear, for he that seeks my life seeks thy life; it is good that thou shalt be kept with me.

Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене.