1 ¶ Oh that my head were waters and my eyes a fountain of tears that I might weep day and night for the slain of the daughter of my people!

(8-23) Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...

2 O h that I had in the wilderness a lodging place of wayfaring men that I might leave my people and go from them! for they are all adulterers, a congregation of rebels.

(9-1) Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!

3 A nd they bend their tongues like their bow for lies, but they are not valiant for the truth upon the earth for they proceed from evil to evil, and they did not recognize me, said the LORD.

(9-2) Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!

4 T ake heed each one of his neighbour, and trust ye not in any brother: for every brother will utterly supplant, and every neighbour will walk with slanders.

(9-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!

5 A nd they will deceive each one his neighbour and will not speak the truth: they have taught their tongue to speak lies and weary themselves to commit iniquity.

(9-4) Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!

6 T hine habitation is in the midst of deceit; through deceit they refuse to know me, saith the LORD.

(9-5) Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.

7 T herefore thus hath the LORD of the hosts said, Behold, I will melt them and try them; for how shall I do for the daughter of my people?

(9-6) Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?

8 T heir tongue is as a sharp arrow; it speaks deceit: one speaks peaceably to his neighbour with his mouth but in heart he lays in wait.

(9-7) Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...

9 S hall I not visit them for these things? saith the LORD; shall not my soul be avenged on such a nation as this?

(9-8) Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?

10 U pon the mountains I will lift up weeping and wailing and lamentation upon the habitations of the wilderness because they are burned up, so that no one can pass through them; neither can men hear the voice of the cattle; both the fowl of the heavens and even the beasts of the earth are fled; they are gone.

(9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!

11 A nd I will make Jerusalem heaps and a den of dragons; and I will make the cities of Judah desolate, without an inhabitant.

(9-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!

12 ¶ Who is the wise man that may understand this? and who is he to whom the mouth of the LORD has spoken that he may declare for what cause the land perishes and is burned up like a wilderness that no one passes through?

(9-11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?

13 A nd the LORD said, Because they have forsaken my law, which I set before them, and have not heard my voice, neither walked therein,

(9-12) А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,

14 b ut have walked after the imagination of their own heart and after the Baalim, which their fathers taught them,

(9-13) а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...

15 T herefore thus hath the LORD of the hosts the God of Israel said: Behold, I will feed them, even this people, with wormwood and give them water of gall to drink.

(9-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!

16 I will scatter them also among Gentiles whom neither they nor their fathers have known, and I will send a sword after them until I have consumed them.

(9-15) І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!

17 T hus hath the LORD of the hosts said, Consider ye and call for the mourning women that they may come and send for cunning women that they may come,

(9-16) Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!

18 a nd let them make haste and take up a wailing for us that our eyes may run down with tears and our eyelids gush out with waters.

(9-17) І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!

19 F or a voice of wailing is heard out of Zion, How are we destroyed! We are greatly confounded. Why have we forsaken the land? Why have our dwellings cast us out?

(9-18) Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...

20 Y et hear the word of the LORD, O ye women, and let your ear receive the word of his mouth and teach your daughters wailing and each one her neighbour lamentation.

(9-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!

21 F or death is come up into our windows and is entered into our palaces to cut off the children from without and the young men from the streets.

(9-20) Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...

22 S peak, Thus hath the LORD said, Even the carcasses of men shall fall as dung upon the open field and as the handful after the harvestman, and there shall be none to gather them.

(9-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...

23 ¶ Thus hath the LORD said, Let not the wise man glory in his wisdom, neither let the mighty man glory in his might, let not the rich man glory in his riches;

(9-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!

24 b ut let him that glories glory in this, that he understands me and knows me, that I am the LORD who does mercy, judgment, and righteousness in the earth: for in these things I delight, said the LORD.

(9-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!

25 B ehold, the days come, saith the LORD, that I will visit all those who are circumcised with the uncircumcised:

(9-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,

26 E gypt and Judah and Edom and the sons of Ammon and Moab and all that are in the utmost corners, that dwell in the wilderness: for all the Gentiles are uncircumcised, and all the house of Israel are uncircumcised in the heart.

(9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...