1 ¶ Better is a dry morsel in peace than the house of contention full of sacrifices for a feast.

Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

2 ¶ A prudent slave shall have rule over a son that causes shame and shall have part of the inheritance among the brethren.

Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

3 ¶ The fining pot is for silver, and the furnace for gold, but the LORD tries the hearts.

Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

4 ¶ An evil doer gives heed to false lips, and a liar gives ear to the tongue which curses.

Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

5 ¶ Whosoever mocks the poor reproaches his Maker, and he that is glad regarding the calamity of someone else shall not go unpunished.

Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

6 ¶ Children’s children are the crown of old men, and the honour of the children are their fathers.

Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

7 ¶ Excellent speech is not suitable for a fool: much less lying lips for a prince!

Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

8 ¶ A bribe is as a precious stone in the eyes of him that has it; wherever it turns, it prospers.

Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

9 ¶ He that covers a transgression seeks love, but he that repeats a matter separates very friends.

Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

10 ¶ Reproof is of more benefit to a wise man than a hundred stripes to a fool.

На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

11 ¶ The rebellious man seeks only evil; therefore a cruel messenger shall be sent against him.

Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 ¶ It is better to meet a bear robbed of her cubs than a fool in his folly.

Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13 ¶ Whosoever rewards evil for good, evil shall not depart from his house.

Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14 ¶ To release the waters (to speak rashly) is the beginning of contention; therefore, leave off strife before it gets started.

Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15 ¶ He that justifies the wicked and he that condemns the just, even they both are abomination to the LORD.

Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16 ¶ Of what good is the price to buy wisdom in the hand of the fool, seeing he has no heart to understand?

Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17 ¶ A friend loves at all times, and a brother is born for adversity.

Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18 ¶ A man void of understanding strikes hands and becomes surety in the presence of his friend.

Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

19 ¶ Transgression loves him that loves strife, and he that exalts his gate seeks destruction.

Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 ¶ He that has a perverse heart shall never find good, and he that stirs up trouble with his tongue shall fall into evil.

Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

21 ¶ He that begets a fool does it to his sorrow, and the father of a fool shall have no joy.

Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

22 ¶ A joyful heart shall do good like a medicine, but a broken spirit dries the bones.

Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

23 ¶ A wicked man takes a gift in secret to pervert the paths of judgment.

Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

24 ¶ Wisdom appears upon the countenance of him that has understanding, but the eyes of a fool manifest his folly unto the ends of the earth.

З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

25 ¶ The foolish son is a grief to his father and bitterness to her that bore him.

Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

26 ¶ It is certainly not good to condemn the just, nor to smite princes for doing that which is upright.

Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

27 ¶ He who has knowledge spares his words, and a man of understanding is of an excellent spirit.

Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

28 E ven a fool, when he is silent is counted wise, and he that shuts his lips is esteemed a man of understanding.

І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.