1 ¶ Aleph How has the Lord darkened the daughter of Zion in his anger! He has cast down from heaven unto the earth the beauty of Israel and not remembered his footstool in the day of his anger!

Як захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! Він кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,

2 B eth The Lord has destroyed and has not forgiven; he has destroyed in his wrath all the habitations of Jacob; he has thrown down to the ground the strong holds of the daughter of Judah; he has polluted the kingdom and its princes.

понищив Господь, не помилував житла всі Яковові... Він позбурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчестив Він царство й князів усіх його...

3 G imel He has cut off in his fierce anger all the horn of Israel; he has caused his right hand to draw back in the presence of the enemy, and he burned in Jacob like a flaming fire, which devours round about.

В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!

4 D aleth He has bent his bow like an enemy; he strengthened his right hand as an adversary and slew everything of beauty that could be seen in the tent of the daughter of Zion; he poured out his fury like fire.

Він нап'яв Свого лука, як ворог, противником стала правиця Його, і Він вибив усе, що для ока було пожадане, у скинії доньки сіонської вилив запеклість Свою, як огонь...

5 H e The Lord was as an enemy, he has destroyed Israel; he has destroyed all her palaces; he has dissipated his strong holds and has multiplied in the daughter of Judah mourning and lamentation.

Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!

6 V au And he has violently taken away his tabernacle as if it were of a garden; he has destroyed his congregation; the LORD has caused the solemnities and sabbaths to be forgotten in Zion and has rejected in the indignation of his anger the king and the priest.

Понищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх попустошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув царя та священика в лютості гніву Свого...

7 Z ain The Lord has cast off his altar; he has abhorred his sanctuary; he has given up into the hand of the enemy the walls of her palaces; they have shouted in the house of the LORD as in the day of a feast.

Покинув Господь Свого жертівника, допустив побезчестити святиню Свою, передав в руку ворога мури палаців її, вороги зашуміли в Господньому домі, немов би святкового дня!

8 C heth The LORD has purposed to destroy the wall of the daughter of Zion; he has stretched out the line; he has not withdrawn his hand from destroying; therefore he made the rampart and the wall to lament; they were destroyed together.

Задумав Господь зруйнувати мур сіонської доньки, Він витягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумними вчинив передмур'я та мур, вони разом ослабли...

9 T eth Her gates were thrown to the ground; he has destroyed and broken her bars; her king and her princes are carried off among the Gentiles; there is no law; nor have her prophets found vision from the LORD.

Її брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...

10 ¶ Jod The elders of the daughter of Zion sat upon the ground and are silent: they have cast up dust upon their heads; they have girded themselves with sackcloth; the daughters of Jerusalem hung their heads down to the ground.

Сидять на землі та мовчать старші доньки сіонської, порох посипали на свою голову, підперезались веретами, аж до землі свою голову єрусалимські дівчата схилили...

11 C aph My eyes fail with tears; my bowels are troubled; my liver is poured upon the earth, for the destruction of the daughter of my people because the children and the sucklings faint in the streets of the city.

Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.

12 L amed They said to their mothers, Where is the wheat and the wine? fainting as the dead in the streets of the city, pouring out their souls into their mothers’ bosom.

Вони квилять своїм матерям: Де пожива й вино? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...

13 M em What witness shall I take to thee? Or unto whom shall I liken thee, O daughter of Jerusalem? Unto whom shall I compare thee, that I may comfort thee, O virgin daughter of Zion? for thy breach is as great as the sea: who shall heal thee?

Що засвідчу тобі, що вподоблю до тебе, о єрусалимськая дочко? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеселити, о діво, о дочко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя, хто тебе полікує?

14 N un Thy prophets have preached vanity and foolishness unto thee; and they have not uncovered thine iniquity to turn away thy captivity but have preached unto thee vain prophecies and digressions.

Пророки твої провіщали для тебе марноту й фальшиве, і не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, для тебе вбачали пророцтва марноти й вигнання...

15 S amech All that passed by clapped their hands over thee and whistled and wagged their heads over the daughter of Jerusalem, saying, Is this the city that men called The perfection of beauty, The joy of the whole earth?

Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?

16 P e All thine enemies opened their mouths regarding thee; they whistled and gnashed their teeth; they said, Swallow her up; certainly this is the day that we looked for; we have found it, we have seen it.

Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...

17 A in The LORD has done that which he had determined; he has fulfilled his word that he had commanded from the time of old; he has destroyed and has not forgiven; and he has caused thine enemy to rejoice over thee; he has raised up the horn of thine adversaries.

Учинив Господь те, що задумав, Він виповнив слово Своє, що його наказав від днів давніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він рога підійняв супротивних твоїх...

18 T sade Their heart cried unto the Lord, O wall of the daughter of Zion; let tears run down like a river day and night; give thyself no rest; let not the apple of thine eye cease.

Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочинку собі, нехай не спочине зіниця твоя!

19 K oph Arise, cry out in the night; in the beginning of the watches; pour out thine heart like water before the face of the Lord; lift up thy hands toward him for the life of thy young children that faint for hunger in the top of every street.

Уставай, голоси уночі на початку сторожі! Виливай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!...

20 R esh Look, O LORD, and consider unto whom thou hast shaken thus. Shall the women eat their fruit, the little ones that they are bringing up? shall the priest and the prophet be slain in the sanctuary of the Lord?

Споглянь, Господи, і подивися, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід свій, своїх немовлят, яких виплекали? Щоб був у святині Господній забитий священик і пророк?

21 S chin The young and the old lay on the ground in the streets; my virgins and my young men fell by the sword; thou hast slain them in the day of thine anger; thou hast killed and hast not forgiven.

Лежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...

22 T au Thou hast called as to a day of solemnity my terrors from everywhere, so that in the day of the LORD’s anger no one escaped nor remained: those that I have swaddled and brought up my enemy has consumed.

Ти викликував, мов на день свята, жахоти мої із довкілля, і врятованого не було, і позостальця в день гніву Господнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зростила була...