1 ¶ And in the second year of the reign of Nebuchadnezzar, Nebuchadnezzar dreamed dreams, with which his spirit was troubled, and his sleep fled from him.

А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.

2 T hen the king commanded to call magicians, astrologers, enchanters, and Chaldeans, that they might show the king his dreams. So they came and presented themselves before the king.

І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.

3 A nd the king said unto them, I have dreamed a dream, and my spirit was troubled to know the dream.

І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.

4 T hen the Chaldeans spoke to the king in Syriack, O king, live for ever; tell thy servants the dream, and we will show the interpretation.

А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

5 T he king answered and said to the Chaldeans, The thing is gone from my memory; if ye will not make known unto me the dream with its interpretation, ye shall be cut in pieces, and your houses shall be made a dunghill.

Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.

6 B ut if ye show the dream and its interpretation, ye shall receive of me gifts and rewards and great honour: therefore show me the dream, and its interpretation.

А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.

7 T hey answered the second time and said, Let the king tell his servants the dream, and we will show the interpretation of it.

Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.

8 T he king answered and said, I know of certainty that ye would gain time because ye see the thing is gone from my memory.

Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.

9 B ut if ye will not make known unto me the dream, there is but one decree for you for ye certainly prepare lying and corrupt words to speak before me, until the time is changed; therefore tell me the dream, and I shall know that ye can show me its interpretation.

Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.

10 T he Chaldeans answered before the king, and said, There is not a man upon the earth that can show the king’s matter; furthermore there is no king, prince, nor lord that asked such a thing of any magician or astrologer or Chaldean.

Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.

11 F inally, the thing that the king requires is singular, and there is no one that can show it before the king except the angels of God, whose dwelling is not with flesh.

А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.

12 F or this cause the king was angry and very furious and commanded to destroy all the wise men of Babylon.

За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.

13 A nd the decree went forth, and the wise men were taken to be slain, and they sought Daniel and his fellows to kill them.

І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.

14 ¶ Then Daniel spoke with counsel and wisdom to Arioch the captain of the king’s guard, who was gone forth to slay the wise men of Babylon.

Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.

15 H e spoke and said to Arioch the king’s captain, What is the reason for which this decree has gone forth from the king with such haste? Then Arioch made the thing known to Daniel.

Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.

16 A nd Daniel went in, and asked the king that he give him time and that he would show the king the interpretation.

І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.

17 T hen Daniel went to his house and made the thing known to Hananiah, Mishael, and Azariah, his companions,

Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 t o petition mercies of the God of heaven concerning this mystery and that Daniel and his fellows should not perish with the rest of the wise men of Babylon.

щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.

19 T hen the mystery was revealed unto Daniel in a night vision for which Daniel blessed the God of heaven.

Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.

20 A nd Daniel spoke and said, Blessed be the name of God from age to age for wisdom and might are his;

Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 a nd it is he that changes the times and the opportunities; he removes kings and sets up kings; he gives wisdom unto the wise and knowledge unto those that know understanding:

І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.

22 H e reveals that which is deep and hidden; he knows what is in darkness, and the light dwells with him.

Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.

23 U nto thee, O God of my fathers, do I confess and give thee praise that thou hast given me wisdom and might and now hast shown me what we asked of thee, for thou hast shown us the king’s matter.

Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.

24 ¶ After this Daniel went in unto Arioch, whom the king had ordained to destroy the wise men of Babylon; he went and said thus unto him, Do not destroy the wise men of Babylon; bring me in before the king, and I will show unto the king the interpretation.

Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.

25 T hen Arioch brought Daniel in before the king in haste and said thus unto him, I have found a man of the captives of Judah that will make known unto the king the interpretation.

Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.

26 T he king answered and said to Daniel, whose name was Belteshazzar, Art thou able to make me understand the dream which I have seen and its interpretation?

Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?

27 D aniel answered in the presence of the king and said, The mystery which the king demands cannot be shown unto the king by wise men, astrologers, magicians, nor fortune-tellers.

Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.

28 B ut there is a God in the heavens who reveals the mysteries, and he has made known to the king Nebuchadnezzar what shall happen at the end of days. Thy dream, and the visions of thy head upon thy bed, is this:

Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:

29 T hou, O king, in thy bed, thy thoughts rose up to know what should come to pass in the future; and he that reveals the mysteries showed thee what shall come to pass.

Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.

30 A nd unto me this mystery has been revealed, not for any wisdom that is in me more than in all those living but that I notify the interpretation to the king and that thou might understand the thoughts of thy heart.

А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.

31 ¶ Thou, O king, didst see and behold a great image. This image, which was very large and whose glory was very sublime, stood before thee, and its form was terrible.

Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.

32 T he head of this image was of fine gold, its breasts and its arms of silver, its belly and its thighs of brass,

Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,

33 i ts legs of iron, its feet part of iron and part of baked clay.

голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.

34 T hou didst see until a stone was cut out, not with hands, which smote the image upon its feet that were of iron and baked clay and broke them to pieces.

Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.

35 T hen was the iron, the baked clay, the brass, the silver, and the gold broken to pieces together and became like the chaff of the summer threshingfloors; and the wind carried them away that no place was found for them again; and the stone that smote the image was made into a great mountain that filled the whole earth.

Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.

36 T his is the dream, and we will tell its interpretation before the king.

Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.

37 T hou, O king, art king of kings, for the God of heaven has given thee the kingdom, the power, and the strength, and the majesty.

Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.

38 A nd everything that is inhabited by children of men, beasts of the field, and fowls of the heaven, he has given into thine hand, and has made thee ruler over them all. Thou art this head of gold.

І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.

39 A nd after thee shall arise another kingdom inferior to thee, and another third kingdom of brass, which shall bear rule over all the land.

А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 A nd the fourth kingdom shall be strong as iron; and as iron breaks in pieces and subdues all things, and as iron that breaks all these things, it shall break in pieces and bruise.

А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.

41 A nd whereas thou didst see the feet and toes, part of baked potters’ clay and part of iron, the kingdom shall be divisive; but there shall be in it some of the strength of the iron, such as thou didst see the iron mixed with baked clay.

А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.

42 A nd as the toes of the feet were part of iron and part of baked clay, so the kingdom shall be partly strong, and partly fragile.

А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.

43 C oncerning that which thou didst see, the iron mixed with baked clay, they shall mingle themselves with the seed of men, but they shall not cleave one to another, even as iron does not mix with clay.

А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.

44 A nd in the days of those kings the God of heaven shall raise up a kingdom which eternally shall never become corrupted, and this kingdom shall not be left to another people, but it shall break in pieces and consume all these kingdoms, and it shall stand for ever.

А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 I n the manner which thou didst see that out of the mountain was cut one stone, not with hands, and that it broke in pieces the iron, the brass, the clay, the silver, and the gold; the great God has shown the king what shall come to pass hereafter; and the dream is true, and its interpretation sure.

Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!

46 ¶ Then the king Nebuchadnezzar fell upon his face and humbled himself before Daniel and commanded that they should sacrifice presents and sweet odours unto him.

Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!

47 T he king answered unto Daniel and said, Certainly the God that is your God is God of gods and the Lord of the kings and the revealer of the mysteries, seeing thou could reveal this mystery.

Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!

48 T hen the king magnified Daniel and gave him many and great gifts and made him governor over the whole province of Babylon and prince of the governors over all the wise men of Babylon.

Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.

49 A nd Daniel requested of the king, and he set Shadrach, Meshach, and Abednego, over the affairs of the province of Babylon; but Daniel was at the gate of the king.

А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.