1 ¶ When Jesus had spoken these things, he went forth with his disciples over the brook Cedron, where there was a garden, into which he entered, and his disciples.

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 A nd Judas also, who betrayed him, knew the place: for Jesus gathered there often with his disciples.

Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 J udas then, taking a company of soldiers and ministers of the high priests and of the Pharisees, came there with lanterns and torches and weapons.

Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 J esus therefore, knowing all the things that should come upon him, went forth, and said unto them, Whom seek ye?

А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?

5 T hey answered him, Jesus of Nazareth. Jesus said unto them, I AM. And Judas also, who betrayed him, stood with them.

Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 A nd when he said unto them, I AM, they went backward and fell to the ground.

І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...

7 T hen he asked them again, Whom seek ye? And they said, Jesus of Nazareth.

І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.

8 J esus answered, I have told you that I AM; if, therefore, ye seek me, let these go away,

Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,

9 t hat the word might be fulfilled, which he spoke, Of those whom thou gavest me I have lost none.

щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.

10 T hen Simon Peter, having a sword, drew it and smote the high priest’s slave and cut off his right ear. The slave’s name was Malchus.

Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.

11 T hen Jesus said unto Peter, Put up thy sword into the sheath; the cup which my Father has given me, shall I not drink it?

Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?

12 T hen the company of soldiers and the tribune and the ministers of the Jews took Jesus and bound him

Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,

13 ¶ and led him away to Annas first, for he was father-in-law to Caiaphas, who was the high priest of that year and he sent him bound unto Caiaphas, the high priest.

і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 N ow Caiaphas was he who had given the counsel to the Jews that it was expedient that one man should die for the people.

Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.

15 A nd Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple; that disciple was known unto the high priest and went in with Jesus into the palace of the high priest.

А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 B ut Peter stood at the door without. Then that other disciple, who was known unto the high priest, went out and spoke unto her that kept the door and brought in Peter.

А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.

17 T hen the damsel that kept the door said unto Peter, Art not thou also one of this man’s disciples? He said, I am not.

І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!

18 A nd the slaves and servants stood there, who had made a fire of coals, for it was cold, and they warmed themselves; and Peter stood with them and warmed himself.

А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 T he high priest then asked Jesus of his disciples and of his doctrine.

А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 J esus answered him, I spoke openly to the world; I always taught in the synagogue and in the temple, where all the Jews gather; and I have said nothing in secret.

Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.

21 W hy dost thou ask me? Ask those who heard me what I have said unto them; behold, they know what I said.

Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.

22 A nd when he had thus spoken, one of the servants who stood by struck Jesus with the palm of his hand, saying, Answerest thou the high priest so?

А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?

23 J esus answered him, If I have spoken evil, bear witness of the evil, but if well, why dost thou smite me?

Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?

24 T hus Annas sent him bound unto Caiaphas the high priest.

І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 A nd Simon Peter stood and warmed himself. They said therefore unto him, Art not thou also one of his disciples? He denied it and said, I am not.

А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!

26 O ne of the slaves of the high priest, kinsman of the one whose ear Peter had cut off, said, Did I not see thee in the garden with him?

Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?

27 P eter then denied again, and immediately the cock crew.

І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...

28 ¶ Then led they Jesus from Caiaphas unto the hall of judgment, and it was early; and they themselves did not go into the judgment hall, lest they should be defiled, but that they might eat the passover.

А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.

29 P ilate then went out unto them and said, What accusation bring ye against this man?

Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?

30 T hey answered and said unto him, If he were not a malefactor, we would not have delivered him up unto thee.

Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.

31 T hen Pilate said unto them, Take him, and judge him according to your law. The Jews therefore said unto him, It is not lawful for us to put anyone to death;

А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,

32 t hat the saying of Jesus might be fulfilled, which he spoke, signifying what death he should die.

щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 T hen Pilate entered into the judgment hall again and called Jesus and said unto him, Art thou the King of the Jews?

Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?

34 J esus answered him, Sayest thou this thing of thyself, or did others tell it unto thee of me?

Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?

35 P ilate answered, Am I a Jew? Thine own nation and the chief priests have delivered thee unto me; what hast thou done?

Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?

36 J esus answered, My kingdom is not of this world; if my kingdom were of this world, then my servants would fight, that I should not be delivered to the Jews; now, therefore, my kingdom is not from here.

Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...

37 P ilate therefore said unto him, Art thou a king then? Jesus answered, Thou sayest that I AM king. To this end I was born, and for this cause I came into the world, that I should bear witness unto the truth. Every one that is of the truth hears my voice.

Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.

38 P ilate said unto him, What is truth? And when he had said this, he went out again unto the Jews, and said unto them, I find no fault at all in him.

Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.

39 B ut ye have a custom, that I should release unto you one at the passover; will ye therefore that I release unto you the King of the Jews?

Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?

40 T hen they all cried again, saying, Not this man, but Barabbas. Now Barabbas was a robber.

Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.