1 С казав это, Иисус пошел со Своими учениками на другую сторону Кедронской долины, где был сад, в который они и вошли.

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 П редатель Иуда знал это место, так как Иисус часто собирался там со Своими учениками.

Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 П оэтому Иуда привел туда с собой отряд воинов, а также слуг, посланных первосвященниками и фарисеями. Они пришли с фонарями, факелами и оружием.

Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 И исус знал все, что должно было с Ним произойти. Он вышел вперед и спросил: – Кого вы ищете?

А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?

5 – Иисуса из Назарета, – ответили те. – Это Я, – сказал Иисус. Предатель Иуда тоже стоял с ними.

Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 К огда Иисус сказал: «Это Я», – они отступили назад и упали на землю.

І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...

7 О н опять спросил их: – Кого вы ищете? – Иисуса из Назарета, – сказали они.

І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.

8 – Я же вам сказал, что это Я, – ответил Иисус. – Если вы ищете Меня, то отпустите остальных.

Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,

9 О н сказал это, чтобы исполнились Его слова: «Я не потерял никого из тех, кого Ты дал Мне».

щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.

10 У Симона Петра был меч, он выхватил его, ударил слугу первосвященника и отсек ему правое ухо. Слугу звали Малх.

Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.

11 Т огда Иисус сказал Петру: – Вложи меч в ножны! Разве Я не должен выпить чашу, которую дал Мне Отец? Иисус на допросе у Анны (18: 12-13 – Мат. 26: 57; Мк. 14: 53-54; Лк. 22: 54)

Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?

12 О тряд воинов, их командир и иудейские стражники арестовали Иисуса и связали Его.

Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,

13 О ни привели Его вначале к Анне. Анна был тестем Кайафы, который был в тот год первосвященником.

і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 Э то был Кайафа, который убеждал иудеев, что будет лучше, если один человек умрет за народ. Первое отречение Петра (Мат. 26: 69-70; Мк. 14: 66-68; Лк. 22: 54-57)

Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.

15 С имон Петр и еще один ученик шли следом за Иисусом. Первосвященник знал этого ученика, и поэтому тот смог пройти с Иисусом во двор,

А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 а Петр остался снаружи у ворот. Ученик, который был знаком первосвященнику, вышел, поговорил с привратницей и провел Петра внутрь.

А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.

17 – Ты случайно не один из учеников Этого Человека? – спросила привратница. – Нет, – ответил Петр.

І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!

18 Б ыло холодно. Слуги и стражники разложили костер и грелись у него. Петр тоже стоял у костра и грелся. Иисус на допросе у Анны

А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 Т ем временем первосвященник допрашивал Иисуса о Его учениках и учении.

А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 – Я открыто говорил миру, – отвечал Иисус, – Я всегда учил в синагогах или в храме, там, где собираются все иудеи. Тайного Я ничего не говорил.

Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.

21 З ачем ты Меня допрашиваешь? Спроси тех, кто Меня слушал, они наверняка знают, что Я говорил.

Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.

22 К огда Иисус это сказал, один из стоящих поблизости служителей ударил Иисуса по лицу. – Ты как разговариваешь с первосвященником! – возмутился он.

А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?

23 – Если Я сказал что-то не так, то укажи, что не так, – ответил Иисус. – Если же Я прав, то зачем ты бьешь Меня?

Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?

24 А нна отослал Иисуса связанным к первосвященнику Кайафе. Второе и третье отречение Петра (Мат. 26: 71-75; Мк. 14: 69-72; Лк. 22: 58-62)

І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 С имон Петр все стоял и грелся у костра, когда его еще раз спросили: – Ты случайно не один из Его учеников? Петр отрицал. – Нет, – сказал он.

А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!

26 Т огда один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, сказал: – Разве не тебя я видел с Ним в саду?

Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?

27 П етр снова стал все отрицать, и в этот момент пропел петух. Иисус на допросе у Пилата (Мат. 27: 11-14; Мк. 15: 2-5; Лк. 23: 2-5)

І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...

28 О т Кайафы Иисуса повели в резиденцию наместника. Было раннее утро, и иудеи, опасаясь оскверниться, не вошли в здание, иначе они не смогли бы потом есть пасхальный ужин.

А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.

29 П оэтому Пилат вышел к ним. – В чем вы обвиняете Этого Человека? – спросил он.

Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?

30 – Не будь Он преступником, мы бы не привели Его к тебе, – ответили они.

Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.

31 П илат сказал: – Берите Его сами и судите по вашему Закону. – Но у нас нет права никого казнить, – возразили иудеи.

А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,

32 Т ак должны были исполниться слова Иисуса о том, какой смертью Он умрет.

щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 Т огда Пилат вошел внутрь своей резиденции, вызвал Иисуса и спросил Его: – Ты Царь иудеев?

Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?

34 – Ты это от себя говоришь, или тебе обо Мне сказали другие? – спросил в ответ Иисус.

Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?

35 – Я что, иудей? – ответил Пилат. – Это Твой народ и первосвященники передали Тебя мне. Что Ты сделал?

Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?

36 И исус сказал: – Царство Мое – не одно из царств этого мира. Если бы оно было таким, то Мои подданные сражались бы за Меня, чтобы Я не был передан иудеям. Но сейчас Мое Царство не отсюда.

Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...

37 – Так значит, Ты все-таки Царь? – спросил Пилат. – Ты сам говоришь, что Я Царь, – ответил Иисус. – Я родился и пришел в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто на стороне истины, слушает Меня.

Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.

38 П илат спросил: – Что есть истина? Потом он опять вышел к иудеям и сказал: – Я не нахожу в Нем никакой вины. Пилат осуждает Иисуса на распятие (Мат. 27: 15-31; Мк. 15: 6-20; Лк. 23: 13-25)

Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.

39 – У вас есть обычай, чтобы я на Пасху отпускал на свободу одного из заключенных. Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»?

Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?

40 О ни в ответ закричали: – Нет! Не Его! Отпусти нам Варавву! Варавва же был мятежником.

Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.