1 Г осподи, Ты – мой Бог; превознесу Тебя и Имя Твое прославлю, потому что Ты явил Свою верность, совершив дивные дела, задуманные Тобой издавна.

Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!

2 Т ы сделал город грудой развалин, укрепленный город – руинами; не стало в городе крепости чужеземцев – она никогда не отстроится.

Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!

3 П оэтому сильные народы прославят Тебя; города беспощадных народов будут Тебя чтить.

Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,

4 Т ы был прибежищем бедному, прибежищем нищему в его беде, кровом от бури, тенью от зноя; потому что дыхание беспощадных было подобно буре против стены;

бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!

5 ш ум чужеземцев был подобен зною на пересохшей земле. Но Ты усмирил зной тенью облаков; стихла песнь беспощадных.

Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.

6 Н а этой горе Господь Сил приготовит для всех народов трапезу из сытных яств, трапезу из выдержанных вин – яств с костным мозгом и вин очищенных.

І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.

7 Н а этой горе Он уничтожит покрывало, окутывающее все народы, пелену, покрывающую все племена;

І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.

8 О н навеки поглотит смерть. Владыка Господь утрет слезы со всех лиц; Он снимет бесчестие Своего народа по всей земле. Так сказал Господь.

Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

9 В тот день будут говорить: – Вот Он, наш Бог; мы верили Ему, и Он спас нас. Это Господь, мы верили Ему; возрадуемся и возвеселимся в Его спасении.

І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!

10 Р ука Господня будет покоиться на этой горе; но Моав будет растоптан под Ним, как топчут солому в навозе.

Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,

11 Р уки свои раскинут в нем, как пловец простирает руки, чтобы плыть. Бог унизит его гордость, несмотря на борьбу его рук.

і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.

12 Т вои высокие, укрепленные стены Он повергнет и обрушит; Он низвергнет их на землю, в прах.

А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!