1 Д оброе имя лучше превосходного благовония, и день смерти лучше дня рождения.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 Л учше ходить в дом плача, чем ходить в дом пира, потому что смерть – участь каждого человека, и кто жив, пусть размышляет об этом.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 П ечаль лучше смеха, потому что печальное лицо полезно сердцу.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 С ердце мудрого в доме плача, а сердце глупого в доме веселья.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 Л учше внимать обличению мудреца, чем слушать песню глупцов,

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 п отому что смех глупцов – словно треск горящего хвороста под котлом. И это тоже суета.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 П ритеснение превращает мудрого человека в глупца, и взятка портит сердце.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 К онец дела лучше его начала, терпение лучше гордости.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 Н е спеши впадать в гнев, потому что гнев обитает в сердце глупцов.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 Н е спрашивай: «Почему прежние дни были лучше сегодняшних?» – не от мудрости задают такие вопросы.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 М удрость – хороша, как и наследство, и приносит пользу тем, кто видит солнце.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 М удрость защищает так же, как и деньги, но ее превосходство в том, что она сохраняет жизнь ее владельцу.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 П осмотри на дела Божии: кто может выпрямить то, что Он сделал кривым?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 В благополучные дни будь счастлив, а в дни горестные знай: и то, и другое сотворил Бог, чтобы человек не мог постичь того, что будет после него.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 В моей суетной жизни я видел всякое: праведника, гибнущего в своей праведности, и нечестивого, живущего долго в своем беззаконии.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Н е будь чересчур праведным и не выставляй себя слишком мудрым. Зачем тебе губить себя?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Т акже не слишком предавайся злу и не будь глупым. Зачем тебе умирать раньше времени?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 Х орошо придерживаться первого совета и не упускать из виду второго – боящийся Бога избежит всех бед.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 М удрость делает мудреца сильнее, чем десять правителей города.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Н ет праведного человека на земле, который всегда бы поступал правильно и никогда бы не грешил.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 Н е обращай внимание на каждое сказанное слово, иначе можешь услышать, как раб твой злословит тебя.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 Т ы знаешь в сердце своем, что часто и сам злословил других.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 В се это испытал я мудростью и сказал: «Я твердо решил стать мудрым», но мудрость была так далека от меня!

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 Д алека она и глубока, глубока – кто может постичь ее?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 И решил я понять, исследовать и изыскать мудрость и рассуждение, и убедиться, что быть нечестивым – глупо и быть нерассудительным – безумно.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 И нашел я, что горше смерти та женщина, что подобна сети, чье сердце – ловушка и чьи руки – оковы. Человек, угодный Богу, избежит ее, а грешник будет ею пойман.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 В от, что я нашел, – сказал Екклесиаст, – слагая одно с другим, чтобы найти разумное объяснение:

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 я все искал, но не находил – я нашел лишь одного праведного мужчину среди тысячи, но ни одной праведной женщины.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 В от, что удалось мне найти: Бог сотворил человека праведным, а люди пустились во многие помыслы.

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...