1 U na buona reputazione vale più dell’olio profumato, e il giorno della morte è meglio del giorno della nascita.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 È meglio andare in una casa in lutto, che andare in una casa in festa; poiché là è la fine di ogni uomo, e colui che vive vi porrà mente.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 L a tristezza vale più del riso; poiché quando il viso è afflitto, il cuore diventa migliore.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 I l cuore del saggio è nella casa del pianto; ma il cuore degli stolti è nella casa della gioia.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 V ale più udire la riprensione del saggio, che udire la canzone degli stolti.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 I nfatti quale è lo scoppiettio dei pruni sotto una pentola, tale è il riso dello stolto. Anche questo è vanità.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 C erto l’oppressione rende insensato il saggio, e il dono fa perdere il senno.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 V ale più la fine di una cosa, che il suo principio; e lo spirito paziente vale più dello spirito altero.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 N on ti affrettare a irritarti nello spirito tuo, perché l’irritazione riposa in seno agli stolti.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 N on dire: «Come mai i giorni di prima erano migliori di questi?», poiché non è da saggio domandarsi questo.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 L a saggezza è buona quanto un’eredità, e anche di più, per quelli che vedono il sole.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 I nfatti la saggezza offre un riparo, come l’offre il denaro; ma l’eccellenza della scienza sta in questo, che la saggezza fa vivere quelli che la possiedono.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 C onsidera l’opera di Dio; chi potrà raddrizzare ciò che egli ha reso curvo?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 N el giorno della prosperità godi del bene, e nel giorno dell’avversità rifletti. Dio ha fatto l’uno come l’altro, affinché l’uomo non scopra nulla di ciò che sarà dopo di lui.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 H o visto tutto questo nei giorni della mia vanità. C’è un tale giusto che perisce per la sua giustizia, e c’è un tale empio che prolunga la sua vita con la sua malvagità.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 N on essere troppo giusto e non farti troppo saggio; perché vorresti rovinarti?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 N on essere troppo empio e non essere stolto; perché dovresti morire prima del tempo?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 È bene che tu ti attenga fermamente a questo, e che non allontani la mano da quello; chi teme Dio infatti evita tutte queste cose.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 L a saggezza dà al saggio più forza che non facciano dieci capi in una città.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 C erto, non c’è sulla terra nessun uomo giusto che faccia il bene e non pecchi mai.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 N on porre dunque mente a tutte le parole che si dicono, per non sentirti maledire dal tuo servo;

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 p oiché il tuo cuore sa che spesso anche tu hai maledetto altri. La saggezza non si trova quaggiù

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 I o ho esaminato tutto questo con saggezza. Ho detto: «Voglio acquistare saggezza», ma la saggezza è rimasta lontano da me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 U na cosa che è tanto lontana e tanto profonda chi potrà trovarla?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 I o mi sono applicato in cuor mio a riflettere, a investigare, a cercare la saggezza e il perché delle cose, e a riconoscere che l’empietà è una follia e la stoltezza una pazzia.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 H o trovato una cosa più amara della morte: la donna tutta tranelli, il cui cuore non è altro che reti e le cui mani sono catene; chi è gradito a Dio le sfugge, ma il peccatore rimane preso da lei.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 « Ecco, questo ho trovato», dice l’Ecclesiaste, «dopo aver esaminato le cose una ad una per afferrarne la ragione;

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 e cco quello che io cerco ancora, senza averlo trovato: un uomo fra mille l’ho trovato, ma una donna fra tutte non l’ho trovata.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 Q uesto soltanto ho trovato: che Dio ha fatto l’uomo retto, ma gli uomini hanno cercato molti sotterfugi».

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...