1 I n quel giorno Gesù, uscito di casa, si mise a sedere presso il mare;
Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
2 e una grande folla si radunò intorno a lui; cosicché egli, salito su una barca, vi sedette; e tutta la folla stava sulla riva.
І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.
3 E gli parlò loro di molte cose in parabole, dicendo: «Il seminatore uscì a seminare.
І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
4 M entre seminava, una parte del seme cadde lungo la strada; gli uccelli vennero e la mangiarono.
І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
5 U n’altra cadde in luoghi rocciosi, dove non aveva molta terra; e subito spuntò, perché non aveva terreno profondo;
Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
6 m a, levatosi il sole, fu bruciata; e, non avendo radice, inaridì.
а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
7 U n’altra cadde tra le spine; e le spine crebbero e la soffocarono.
А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
8 U n’altra cadde nella buona terra e portò frutto, dando il cento, il sessanta, il trenta per uno.
Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
9 C hi ha orecchi oda».
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
10 A llora i discepoli si avvicinarono e gli dissero: «Perché parli loro in parabole?»
І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?
11 E gli rispose loro: «Perché a voi è dato di conoscere i misteri del regno dei cieli; ma a loro non è dato.
А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.
12 P erché a chiunque ha, sarà dato e sarà nell’abbondanza; ma a chiunque non ha, sarà tolto anche quello che ha.
Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
13 P er questo parlo loro in parabole: perché, vedendo, non vedono; e udendo, non odono né comprendono.
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14 E si adempie in loro la profezia d’Isaia che dice: “Voi udrete e non comprenderete; guarderete e non vedrete;
І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...
15 p erché il cuore di questo popolo si è fatto insensibile: sono diventati duri d’orecchi e hanno chiuso gli occhi, affinché non vedano con gli occhi e non odano con gli orecchi, non comprendano con il cuore, non si convertano e io non li guarisca”.
Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
16 M a beati gli occhi vostri, perché vedono; e i vostri orecchi, perché odono!
Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.
17 I n verità io vi dico che molti profeti e giusti desiderarono vedere le cose che voi vedete, e non le videro; e udire le cose che voi udite, e non le udirono. Spiegazione della parabola del seminatore
Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.
18 « Voi dunque ascoltate che cosa significhi la parabola del seminatore!
Послухайте ж притчу про сіяча.
19 T utte le volte che uno ode la parola del regno e non la comprende, viene il maligno e porta via quello che è stato seminato nel cuore di lui: questo è quello seminato lungo la strada.
До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 Q uello seminato in luoghi rocciosi è colui che ode la parola e subito la riceve con gioia,
А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 p erò non ha radice in sé ed è di corta durata; e quando giunge la tribolazione o persecuzione a motivo della parola, è subito sviato.
але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.
22 Q uello seminato tra le spine è colui che ode la parola; poi le ansiose preoccupazioni mondane e l’inganno delle ricchezze soffocano la parola, che rimane infruttuosa.
А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.
23 Q uello invece seminato nella terra buona è colui che ode la parola e la comprende; egli quindi porta del frutto e rende il cento, il sessanta e il trenta per uno». La zizzania e il buon seme
А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.
24 E gli propose loro un’altra parabola, dicendo: «Il regno dei cieli può essere paragonato ad un uomo che aveva seminato buon seme nel suo campo.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
25 M a, mentre gli uomini dormivano, venne il suo nemico e seminò della zizzania in mezzo al grano e se ne andò.
А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
26 Q uando l’erba germogliò ed ebbe fatto frutto, allora apparve anche la zizzania.
А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
27 E i servi del padrone di casa vennero a dirgli: “Signore, non avevi seminato buon seme nel tuo campo? Come mai, dunque, c’è della zizzania ?”
І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?
28 E gli disse loro: “Un nemico ha fatto questo”. I servi gli dissero: “Vuoi che andiamo a coglierla?”
А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?
29 M a egli rispose: “No, affinché, cogliendo la zizzania, non sradichiate insieme ad essa anche il grano.
Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
30 L asciate che tutti e due crescano insieme fino alla mietitura; e, al tempo della mietitura, dirò ai mietitori: ‘Cogliete prima la zizzania, e legatela in fasci per bruciarla; ma il grano, raccoglietelo nel mio granaio’”». Il granello di senape
Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.
31 E gli propose loro un’altra parabola, dicendo: «Il regno dei cieli è simile a un granello di senape che un uomo ha preso e seminato nel suo campo.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32 E sso è il più piccolo di tutti i semi; ma, quand’è cresciuto, è maggiore degli ortaggi e diventa un albero; tanto che gli uccelli del cielo vengono a ripararsi tra i suoi rami». Il lievito
Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.
33 D isse loro un’altra parabola: «Il regno dei cieli è simile al lievito che una donna prende e nasconde in tre misure di farina, finché la pasta sia tutta lievitata».
Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.
34 T utte queste cose disse Gesù in parabole alla folla e senza parabole non diceva loro nulla,
Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,
35 a ffinché si adempisse quello che era stato detto per mezzo del profeta: «Aprirò in parabole la mia bocca; proclamerò cose nascoste fin dalla fondazione {del mondo }». Spiegazione della parabola della zizzania
щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!
36 A llora, lasciata la folla, tornò a casa; e i suoi discepoli gli si avvicinarono, dicendo: «Spiegaci la parabola della zizzania nel campo».
Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.
37 E gli rispose: «Colui che semina il buon seme è il Figlio dell’uomo;
А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,
38 i l campo è il mondo; il buon seme sono i figli del regno; la zizzania sono i figli del maligno;
а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;
39 i l nemico che l’ha seminata è il diavolo; la mietitura è la fine dell’età presente; i mietitori sono angeli.
а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.
40 C ome dunque si raccoglie la zizzania e si brucia con il fuoco, così avverrà alla fine dell’età presente.
І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.
41 I l Figlio dell’uomo manderà i suoi angeli, che raccoglieranno dal suo regno tutti gli scandali e tutti quelli che commettono l’iniquità,
Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
42 e li getteranno nella fornace ardente. Lì ci sarà pianto e stridor di denti.
і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
43 A llora i giusti risplenderanno come il sole nel regno del Padre loro. Chi ha orecchi oda. Il tesoro nascosto
Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
44 « il regno dei cieli è simile a un tesoro nascosto nel campo, che un uomo, dopo averlo trovato, nasconde; e, per la gioia che ne ha, va e vende tutto quello che ha, e compra quel campo. La perla di gran valore
Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 « Il regno dei cieli è anche simile a un mercante che va in cerca di belle perle;
Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
46 e , trovata una perla di gran valore, se n’è andato, ha venduto tutto quello che aveva e l’ha comprata. La rete
а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 « Il regno dei cieli è anche simile a una rete che, gettata in mare, ha raccolto ogni genere di pesci;
Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
48 q uando è piena, i pescatori la traggono a riva, poi si mettono a sedere e raccolgono il buono in vasi, e buttano via quello che non vale nulla.
Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
49 C osì avverrà alla fine dell’età presente. Verranno gli angeli e separeranno i malvagi dai giusti,
Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
50 e li getteranno nella fornace ardente. Lì ci sarà pianto e stridor di denti.
і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
51 A vete capito tutte queste cose?» Essi gli risposero: «Sì ». Il padrone di casa
Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
52 A llora disse loro: «Per questo ogni scriba che diventa un discepolo del regno dei cieli è simile a un padrone di casa, il quale tira fuori dal suo tesoro cose nuove e cose vecchie». Gesù a Nazaret
І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.
53 Q uando Gesù ebbe finito queste parabole, partì di là.
І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.
54 R ecatosi nella sua patria, insegnava nella loro sinagoga, così che stupivano e dicevano: «Da dove gli vengono tanta sapienza e queste opere potenti?
І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
55 N on è questi il figlio del falegname? Sua madre non si chiama Maria e i suoi fratelli Giacomo, Giuseppe, Simone e Giuda?
Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?
56 E le sue sorelle non sono tutte tra di noi? Da dove gli vengono tutte queste cose?»
І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?
57 E si scandalizzavano a causa di lui. Ma Gesù disse loro: «Un profeta non è disprezzato che nella sua patria e in casa sua».
І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!
58 E lì, a causa della loro incredulità, non fece molte opere potenti.
І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.