1 Q uando Gesù ebbe finito tutti questi discorsi, disse ai suoi discepoli:

І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

2 « Voi sapete che fra due giorni è la Pasqua, e il Figlio dell’uomo sarà consegnato per essere crocifisso».

Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

3 A llora i capi dei sacerdoti e gli anziani del popolo si riunirono nel palazzo del sommo sacerdote, che si chiamava Caiafa,

Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

4 e deliberarono di prendere Gesù con inganno e di farlo morire.

і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

5 M a dicevano: «Non durante la festa, perché non accada qualche tumulto nel popolo». Maria di Betania unge il capo a Gesù

І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

6 M entre Gesù era a Betania, in casa di Simone il lebbroso,

Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

7 v enne a lui una donna che aveva un vaso di alabastro pieno d’olio profumato di gran valore e lo versò sul capo di lui che stava a tavola.

підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

8 V eduto ciò, i discepoli si indignarono e dissero: «Perché questo spreco?

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

9 Q uesto, infatti, si sarebbe potuto vendere caro e dare il denaro ai poveri».

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

10 M a Gesù se ne accorse e disse loro: «Perché date noia a questa donna? Ha fatto una buona azione verso di me.

Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

11 P erché i poveri li avete sempre con voi, ma me non mi avete sempre.

Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

12 V ersando quest’olio sul mio corpo, lo ha fatto in vista della mia sepoltura.

Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

13 I n verità vi dico che in tutto il mondo, dovunque sarà predicato questo vangelo, anche ciò che ella ha fatto sarà raccontato in memoria di lei». Giuda decide di tradire Gesù

Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

14 A llora uno dei dodici, che si chiamava Giuda Iscariota, andò dai capi dei sacerdoti

Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15 e disse: «Che cosa siete disposti a darmi, se io ve lo consegno?» Ed essi gli fissarono trenta sicli d’argento.

і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16 D a quell’ora cercava il momento opportuno per consegnarlo. L’ultima Pasqua

І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

17 I l primo giorno degli Azzimi i discepoli si avvicinarono a Gesù e dissero: «Dove vuoi che ti prepariamo da mangiare la Pasqua?»

А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

18 E gli disse: «Andate in città dal tale e ditegli: “Il Maestro dice: ‘Il mio tempo è vicino; farò la Pasqua da te, con i miei discepoli’”».

А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

19 E i discepoli fecero come Gesù aveva loro ordinato e prepararono la Pasqua.

І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

20 Q uando fu sera, si mise a tavola con i dodici.

А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21 M entre mangiavano, disse: «In verità vi dico: uno di voi mi tradirà ».

І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

22 E d essi, profondamente rattristati, cominciarono ciascuno a dirgli uno dopo l’altro: «Sono forse io, Signore?»

А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

23 M a egli rispose: «Colui che ha messo con me la mano nel piatto, quello mi tradirà.

А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

24 C erto, il Figlio dell’uomo se ne va, come è scritto di lui; ma guai a quell’uomo dal quale il Figlio dell’uomo è tradito! Meglio sarebbe per quell’uomo se non fosse mai nato».

Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

25 E Giuda, il traditore, prese a dire: «Sono forse io, Rabbì?» E Gesù a lui: «Lo hai detto». La cena del Signore

Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

26 M entre mangiavano, Gesù prese del pane e, dopo aver pronunciato la benedizione, lo spezzò e lo diede ai suoi discepoli dicendo: «Prendete, mangiate, questo è il mio corpo».

Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

27 P oi prese un calice e, dopo aver reso grazie, lo diede loro dicendo: «Bevetene tutti,

А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

28 p erché questo è il mio sangue, il sangue del patto, il quale è sparso per molti per il perdono dei peccati.

бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

29 V i dico che da ora in poi non berrò più di questo frutto della vigna, fino al giorno che lo berrò nuovo con voi nel regno del Padre mio». Gesù predice il rinnegamento di Pietro

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

30 D opo che ebbero cantato l’inno, uscirono per andare al monte degli Ulivi.

А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

31 A llora Gesù disse loro: «Questa notte voi tutti avrete in me un’occasione di caduta; perché è scritto: “Io percuoterò il pastore e le pecore del gregge saranno disperse”.

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

32 M a dopo che sarò risuscitato, vi precederò in Galilea».

По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

33 P ietro, rispondendo, gli disse: «Quand’anche tu fossi per tutti un’occasione di caduta, non lo sarai mai per me».

А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

34 G esù gli disse: «In verità ti dico che questa stessa notte, prima che il gallo canti, tu mi rinnegherai tre volte».

Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

35 E Pietro a lui: «Quand’anche dovessi morire con te, non ti rinnegherò». E lo stesso dissero pure tutti i discepoli. Agonia di Gesù nel giardino del Getsemani

Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

36 A llora Gesù andò con loro in un podere chiamato Getsemani e disse ai discepoli: «Sedete qui finché io sia andato là e abbia pregato».

Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

37 E , presi con sé Pietro e i due figli di Zebedeo, cominciò a essere triste e angosciato.

І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

38 A llora disse loro: «L’anima mia è oppressa da tristezza mortale; rimanete qui e vegliate con me».

Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

39 E , andato un po’ più avanti, si gettò con la faccia a terra, pregando e dicendo: «Padre mio, se è possibile, passi oltre da me questo calice! Ma pure, non come voglio io, ma come tu vuoi».

І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

40 P oi tornò dai discepoli e li trovò addormentati. E disse a Pietro: «Così non siete stati capaci di vegliare con me un’ora sola?

І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

41 V egliate e pregate, affinché non cadiate in tentazione; lo spirito è pronto, ma la carne è debole».

Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

42 D i nuovo, per la seconda volta, andò e pregò, dicendo: «Padre mio, se non è possibile che questo passi oltre da me senza che io lo beva, sia fatta la tua volontà».

Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

43 E , tornato, li trovò addormentati, perché i loro occhi erano appesantiti.

І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

44 A llora, lasciatili, andò di nuovo e pregò per la terza volta, ripetendo le medesime parole.

І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

45 P oi tornò dai discepoli e disse loro: «Dormite pure oramai, e riposatevi! Ecco, l’ora è vicina, e il Figlio dell’uomo è dato nelle mani dei peccatori.

Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

46 A lzatevi, andiamo; ecco, colui che mi tradisce è vicino». Arresto di Gesù

Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

47 M entre parlava ancora, ecco arrivare Giuda, uno dei dodici, e insieme a lui una gran folla con spade e bastoni, da parte dei capi dei sacerdoti e degli anziani del popolo.

І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

48 C olui che lo tradiva aveva dato loro un segnale, dicendo: «Quello che bacerò, è lui; prendetelo».

А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

49 E in quell’istante, avvicinatosi a Gesù, gli disse: «Ti saluto, Rabbì!» e lo baciò.

І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

50 M a Gesù gli disse: «Amico, che cosa sei venuto a fare?» Allora, avvicinatisi, misero le mani addosso a Gesù e lo presero.

Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

51 E d ecco, uno di quelli che erano con Gesù, stesa la mano, tirò fuori la sua spada e, colpito il servo del sommo sacerdote, gli recise l’orecchio.

А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

52 A llora Gesù gli disse: «Riponi la tua spada al suo posto, perché tutti quelli che prendono la spada periranno di spada.

Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

53 C redi forse che io non potrei pregare il Padre mio che mi mandi in questo istante più di dodici legioni d’angeli ?

Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

54 C ome dunque si adempirebbero le Scritture, secondo le quali bisogna che così avvenga?»

Але як має збутись Писання, що так статися мусить?

55 I n quel momento Gesù disse alla folla: «Voi siete usciti con spade e bastoni, come contro un brigante, per prendermi. Ogni giorno sedevo nel tempio a insegnare e voi non mi avete preso;

Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

56 m a tutto questo è avvenuto affinché si adempissero le Scritture dei profeti». Allora tutti i discepoli lo abbandonarono e fuggirono. Gesù davanti a Caiafa e al sinedrio

Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

57 Q uelli che avevano preso Gesù lo condussero da Caiafa, sommo sacerdote, presso il quale erano riuniti gli scribi e gli anziani.

А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

58 P ietro lo seguiva da lontano, finché giunsero al cortile del sommo sacerdote; ed entrò, mettendosi a sedere con le guardie, per vedere come la vicenda sarebbe finita.

Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

59 I capi dei sacerdoti e tutto il sinedrio cercavano qualche falsa testimonianza contro Gesù per farlo morire;

А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

60 e non ne trovavano, benché si fossero fatti avanti molti falsi testimoni.

і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

61 A lla fine se ne fecero avanti due, che dissero: «Costui ha detto: “Io posso distruggere il tempio di Dio e ricostruirlo in tre giorni”».

і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

62 E il sommo sacerdote, alzatosi in piedi, gli disse: «Non rispondi nulla? Non senti quello che testimoniano costoro contro di te?»

Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

63 M a Gesù taceva. E il sommo sacerdote gli disse: «Ti scongiuro per il Dio vivente di dirci se tu sei il Cristo, il Figlio di Dio».

Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

64 G esù gli rispose: «Tu l’hai detto; anzi vi dico che da ora in poi vedrete il Figlio dell’uomo seduto alla destra della Potenza e venire sulle nuvole del cielo».

Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

65 A llora il sommo sacerdote si stracciò le vesti, dicendo: «Egli ha bestemmiato; che bisogno abbiamo ancora di testimoni? Ecco, ora avete udito la bestemmia;

Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

66 c he ve ne pare?» Ed essi risposero: «È reo di morte».

Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

67 A llora gli sputarono in viso e gli diedero dei pugni e altri lo schiaffeggiarono,

Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

68 d icendo: «Indovina, Cristo! Chi ti ha percosso?» Gesù rinnegato tre volte da Pietro

і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

69 P ietro, intanto, stava seduto fuori nel cortile e una serva gli si avvicinò, dicendo: «Anche tu eri con Gesù il Galileo».

А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

70 M a egli lo negò davanti a tutti, dicendo: «Non so che cosa dici».

А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

71 C ome fu uscito nell’atrio, un’altra lo vide e disse a coloro che erano là: « costui era con Gesù il Nazareno».

А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

72 E d egli negò di nuovo giurando: «Non conosco quell’uomo».

І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

73 D i lì a poco, coloro che erano presenti si avvicinarono e dissero a Pietro: «Certo anche tu sei di quelli, perché anche il tuo parlare ti fa riconoscere».

Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

74 A llora egli cominciò a imprecare e a giurare: «Non conosco quell’uomo!» In quell’istante il gallo cantò.

Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

75 P ietro si ricordò delle parole di Gesù che aveva dette: «Prima che il gallo canti, tu mi rinnegherai tre volte». E, andato fuori, pianse amaramente.

І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...