1 L à, presso i fiumi di Babilonia, sedevamo e piangevamo ricordandoci di Sion.

Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

2 A i salici delle sponde avevamo appeso le nostre cetre.

На вербах у ньому повісили ми свої арфи,

3 L à ci chiedevano delle canzoni quelli che ci avevano deportati, dei canti di gioia quelli che ci opprimevano, dicendo: «Cantateci canzoni di Sion!»

співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

4 C ome potremmo cantare i canti del Signore in terra straniera?

Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

5 S e ti dimentico, Gerusalemme, si paralizzi la mia destra;

Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

6 r esti la mia lingua attaccata al palato, se io non mi ricordo di te, se non metto Gerusalemme al di sopra di ogni mia gioia.

Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

7 R icòrdati, Signore, dei figli di Edom, che nel giorno di Gerusalemme dicevano: «Spianatela, spianatela, fin dalle fondamenta!»

Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

8 F iglia di Babilonia, che devi essere distrutta, beato chi ti darà la retribuzione del male che ci hai fatto!

Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

9 B eato chi afferrerà i tuoi bambini e li sbatterà contro la roccia!

Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...