1 C antico di Asaf. Ascolta, popolo mio, il mio insegnamento; porgete orecchio alle parole della mia bocca!

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

2 I o aprirò la mia bocca per esprimere parabole, esporrò i misteri dei tempi antichi.

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

3 Q uel che abbiamo udito e conosciuto, e che i nostri padri ci hanno raccontato,

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

4 n on lo nasconderemo ai loro figli; diremo alla generazione futura le lodi del Signore, la sua potenza e le meraviglie che egli ha operate.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

5 E gli stabilì una testimonianza in Giacobbe, istituì una legge in Israele e ordinò ai nostri padri di farle conoscere ai loro figli,

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

6 p erché fossero note alla generazione futura, ai figli che sarebbero nati. Questi le avrebbero così raccontate ai loro figli,

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

7 p erché ponessero in Dio la loro speranza e non dimenticassero le opere di Dio, ma osservassero i suoi comandamenti.

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

8 T utto ciò per non essere come i loro padri, una generazione ostinata e ribelle, una generazione dal cuore incostante, il cui spirito non fu fedele a Dio.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

9 I figli di Efraim, gente di guerra, buoni arcieri, voltarono le spalle il dì della battaglia.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

10 N on osservarono il patto di Dio e rifiutarono di camminare secondo la sua legge;

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

11 d imenticarono le sue opere e i prodigi che egli aveva mostrati loro.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

12 E gli aveva compiuto meraviglie in presenza dei loro padri, nel paese d’Egitto, nelle campagne di Soan.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

13 D ivise il mare, li fece passare e fermò le acque come in un mucchio.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

14 D i giorno li guidò con una nuvola e tutta la notte con un fuoco fiammeggiante.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

15 S paccò le rocce nel deserto e li dissetò abbondantemente, come da sorgenti d’acque profonde.

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

16 F ece scaturire ruscelli dalla rupe, fece sgorgare acque come fiumi.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

17 M a essi continuarono a peccare contro di lui, a ribellarsi contro l’Altissimo, nel deserto.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

18 T entarono Dio in cuor loro, chiedendo cibo secondo le proprie voglie.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

19 P arlarono contro Dio, dicendo: «Potrebbe Dio imbandirci una mensa nel deserto?

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

20 E cco, egli percosse la roccia e ne sgorgarono acque, ne strariparono torrenti; potrebbe darci anche del pane e provvedere di carne il suo popolo?»

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

21 P erciò il Signore, quando l’udì, si adirò aspramente e un fuoco si accese contro Giacobbe; l’ira sua si infuriò contro Israele,

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

22 p erché non avevano creduto in Dio, né avevano avuto fiducia nella sua salvezza.

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

23 E ppure egli comandò alle nuvole dall’alto, aprì le porte del cielo,

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

24 f ece piovere su di essi la manna per nutrimento e diede loro il frumento del cielo.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

25 E ssi mangiarono il pane dei potenti; egli mandò loro cibo a sazietà.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

26 S catenò in cielo il vento orientale e con la sua potenza fece alzare il vento del mezzogiorno;

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

27 f ece piovere su di loro carne come polvere, uccelli alati, numerosi come sabbia del mare;

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

28 l i fece cadere in mezzo al loro accampamento, intorno alle loro tende.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

29 C osì essi mangiarono, furono saziati e Dio mandò loro quel che avevano desiderato.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

30 N on era ancora stata soddisfatta la loro ingordigia, avevano ancora il cibo in bocca,

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

31 q uando l’ira di Dio si scatenò contro di loro, uccise i più vigorosi e abbatté i giovani d’Israele.

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

32 C on tutto ciò peccarono ancora, non prestando fede ai suoi prodigi.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

33 P erciò egli consumò i loro giorni in un niente e i loro anni con un terrore improvviso.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

34 Q uando li faceva perire, essi lo cercavano e ritornavano desiderosi di ritrovare Dio;

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

35 e si ricordavano che Dio era la loro rocca, che il Dio altissimo era il loro liberatore.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

36 E ssi però lo adulavano con la bocca e gli mentivano con la lingua.

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

37 I l loro cuore non era sincero con lui e non erano fedeli al suo patto.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

38 M a egli, che è pietoso, perdona l’iniquità e non distrugge il peccatore. Più volte trattenne la sua ira e non lasciò divampare tutto il suo sdegno,

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

39 r icordando che essi erano carne, un soffio che va e non ritorna.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

40 Q uante volte si ribellarono a lui nel deserto e lo rattristarono in quella solitudine!

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

41 M a ricominciarono a tentare Dio e a provocare il Santo d’Israele.

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

42 N on si ricordarono più della sua mano, del giorno in cui egli li liberò dal nemico,

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

43 q uando operò i suoi miracoli in Egitto e i suoi prodigi nelle campagne di Soan.

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

44 E gli mutò i loro fiumi e i loro ruscelli in sangue, perché non vi potessero più bere.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

45 M andò contro di loro mosche velenose a divorarli e rane a molestarli.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

46 D iede il loro raccolto ai bruchi e il frutto della loro fatica alle cavallette.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

47 D istrusse le loro vigne con la grandine e i loro sicomori con i grossi chicchi d’essa.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

48 A bbandonò il loro bestiame alla grandine e le loro greggi ai fulmini.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

49 S catenò su di loro il furore del suo sdegno, ira, indignazione e tribolazione, una moltitudine di messaggeri di sventure.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

50 D iede sfogo alla sua ira; non preservò dalla morte la loro anima, ma abbandonò la loro vita alla peste.

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

51 P ercosse tutti i primogeniti d’Egitto, le primizie del vigore nelle tende di Cam;

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

52 m a fece partire il suo popolo come un gregge e lo guidò attraverso il deserto come una mandria.

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

53 L i condusse sicuri e senza timore, mentre il mare inghiottiva i loro nemici.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

54 L i fece arrivare alla sua terra santa, al monte che la sua destra aveva conquistato.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

55 S cacciò le nazioni davanti a loro, assegnò loro a sorte il territorio come eredità e fece abitare le tribù d’Israele nelle tende di quelli.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

56 M a essi tentarono il Dio altissimo, si ribellarono e non osservarono i suoi statuti.

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

57 S i sviarono e furono sleali come i loro padri; si rivoltarono come un arco fallace;

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

58 l o provocarono a ira con i loro alti luoghi, lo resero geloso con i loro idoli.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

59 D io udì, si adirò, ed ebbe per Israele grande avversione,

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

60 a bbandonò il tabernacolo di Silo, la tenda in cui aveva abitato fra gli uomini;

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

61 l asciò condurre la sua forza in schiavitù e lasciò cadere la sua gloria in mano al nemico.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

62 A bbandonò il suo popolo alla spada e si adirò contro la sua eredità.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

63 I l fuoco consumò i loro giovani e le loro vergini non ebbero canto nuziale.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

64 I loro sacerdoti caddero di spada e le loro vedove non fecero lamento.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

65 P oi il Signore si risvegliò come dal sonno, simile a un prode che grida eccitato dal vino.

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

66 C olpì i suoi nemici alle spalle, li coprì di eterna vergogna.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

67 R ipudiò la tenda di Giuseppe e non scelse la tribù di Efraim;

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

68 m a elesse la tribù di Giuda, il monte Sion che egli amava.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

69 C ostruì il suo tempio, simile a luoghi altissimi, come la terra che egli ha fondata per sempre.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

70 S celse Davide, suo servo, lo prese dagli ovili;

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

71 l o portò via alle pecore che allattavano, per pascere Giacobbe, suo popolo, e Israele, sua eredità.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

72 E d egli si curò di loro con un cuore integro e li guidò con mano sapiente.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!