1 E scucha, pueblo mío, mi enseñanza; inclinad vuestro oído a las palabras de mi boca.

Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,

2 E n parábolas abriré mi boca; hablaré enigmas de la antigüedad,

нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!

3 q ue hemos oído y conocido, y que nuestros padres nos han contado.

Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,

4 N o lo ocultaremos a sus hijos, sino que contaremos a la generación venidera las alabanzas del Señor, su poder y las maravillas que hizo.

того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!

5 P orque El estableció un testimonio en Jacob, y puso una ley en Israel, la cual ordenó a nuestros padres que enseñaran a sus hijos;

Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,

6 p ara que la generación venidera lo supiera, aun los hijos que habían de nacer; y éstos se levantaran y lo contaran a sus hijos,

щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.

7 p ara que ellos pusieran su confianza en Dios, y no se olvidaran de las obras de Dios, sino que guardaran sus mandamientos;

і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.

8 y no fueran como sus padres, una generación porfiada y rebelde, generación que no preparó su corazón, y cuyo espíritu no fue fiel a Dios.

і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.

9 L os hijos de Efraín eran arqueros bien equipados, pero volvieron las espaldas el día de la batalla.

Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:

10 N o guardaron el pacto de Dios, y rehusaron andar en su ley;

вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,

11 o lvidaron sus obras, y los milagros que les había mostrado.

і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.

12 E l hizo maravillas en presencia de sus padres, en la tierra de Egipto, en el campo de Zoán.

Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:

13 D ividió el mar y los hizo pasar, y contuvo las aguas como en un montón.

Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;

14 D espués los guió de día con la nube, y toda la noche con un resplandor de fuego.

і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;

15 P artió las rocas en el desierto, y les dio agua tan abundante como las profundidades del océano;

на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.

16 h izo salir corrientes de la peña, e hizo descender aguas como ríos.

Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.

17 P ero aún siguieron pecando contra El, rebelándose contra el Altísimo en el desierto.

Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,

18 Y en sus corazones tentaron a Dios, pidiendo comida a su gusto.

і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.

19 H ablaron contra Dios, y dijeron: ¿Podrá Dios preparar mesa en el desierto ?

і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?

20 H e aquí, hirió la roca y brotaron aguas, y torrentes se desbordaron; ¿podrá también dar pan?, ¿proveerá carne para su pueblo ?

Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?

21 P or tanto, al oírlo, el Señor se indignó; un fuego se encendió contra Jacob, y aumentó también la ira contra Israel,

Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,

22 p orque no creyeron en Dios, ni confiaron en su salvación.

бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.

23 S in embargo, dio órdenes a las nubes arriba, y abrió las puertas de los cielos;

А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,

24 h izo llover sobre ellos maná para comer, y les dio comida del cielo.

і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:

25 P an de ángeles comió el hombre; Dios les mandó comida hasta saciarlos.

Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!

26 H izo soplar en el cielo el viento solano, y con su poder dirigió el viento del sur,

Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,

27 E l hizo llover sobre ellos carne como polvo, aladas aves como la arena de los mares,

і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,

28 y las hizo caer en medio del campamento, alrededor de sus viviendas.

і спустив його серед табору його, коло наметів його.

29 C omieron y quedaron bien saciados, y les concedió su deseo.

і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!

30 A ntes de que hubieran satisfecho su deseo, mientras la comida aún estaba en su boca,

Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,

31 l a ira de Dios se alzó contra ellos y mató a algunos de los más robustos, y subyugó a los escogidos de Israel.

а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...

32 A pesar de todo esto, todavía pecaron y no creyeron en sus maravillas.

Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,

33 E l, pues, hizo terminar sus días en vanidad, y sus años en terror súbito.

і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.

34 C uando los hería de muerte, entonces le buscaban, y se volvían y buscaban con diligencia a Dios;

Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,

35 s e acordaban de que Dios era su roca, y el Dios Altísimo su Redentor.

і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.

36 M as con su boca le engañaban, y con su lengua le mentían.

і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,

37 P ues su corazón no era leal para con El, ni eran fieles a su pacto.

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...

38 M as El, siendo compasivo, perdonaba sus iniquidades y no los destruía; muchas veces contuvo su ira, y no despertó todo su furor.

Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,

39 S e acordaba de que ellos eran carne, un soplo que pasa y no vuelve.

і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!

40 ¡ Cuántas veces se rebelaron contra El en el desierto, y le entristecieron en las soledades!

Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!

41 T entaron a Dios una y otra vez, y afligieron al Santo de Israel.

і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,

42 N o se acordaron de su poder, del día en que los redimió del adversario,

вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,

43 c uando hizo sus señales en Egipto, y sus prodigios en el campo de Zoán.

як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,

44 C onvirtió en sangre sus ríos y sus corrientes, y no pudieron beber.

і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...

45 E nvió entre ellos enjambres de moscas que los devoraban, y ranas que los destruían.

Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.

46 E ntregó también sus cosechas al saltamontes, y el fruto de su trabajo a la langosta.

А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.

47 C on granizo destruyó sus vides, y sus sicómoros con escarcha.

Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.

48 E ntregó también al granizo sus ganados, y sus rebaños a los rayos.

і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.

49 E nvió sobre ellos el ardor de su ira, furia, indignación y angustia, un ejército de ángeles destructores.

Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.

50 P reparó senda para su ira; no eximió sus almas de la muerte, sino que entregó sus vidas a la plaga,

Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.

51 e hirió a todos los primogénitos en Egipto, las primicias de su virilidad en las tiendas de Cam.

і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.

52 M as a su pueblo lo sacó como a ovejas, como a rebaño los condujo en el desierto;

і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.

53 l os guió con seguridad, de modo que no temieron, pero el mar se tragó a sus enemigos.

і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.

54 L os trajo, pues, a su tierra santa, a esta tierra montañosa que su diestra había adquirido.

і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.

55 Y expulsó a las naciones de delante de ellos; las repartió con medida por herencia, e hizo habitar en sus tiendas a las tribus de Israel.

і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.

56 E mpero ellos tentaron y provocaron al Dios Altísimo, y no guardaron sus testimonios,

Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,

57 s ino que se volvieron atrás y fueron desleales como sus padres; se desviaron como arco engañoso.

і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.

58 P ues le provocaron con sus lugares altos, y despertaron sus celos con sus imágenes talladas.

і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.

59 A l oírlo Dios, se indignó, y aborreció a Israel en gran manera.

Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,

60 A bandonó la morada en Silo, la tienda que había levantado entre los hombres,

і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,

61 y entregó al cautiverio su poderío, y su gloria en manos del adversario.

і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...

62 E ntregó también su pueblo a la espada, y se indignó contra su heredad.

і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:

63 E l fuego consumió a sus jóvenes, y no tuvieron canciones de bodas sus doncellas.

його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,

64 S us sacerdotes cayeron a espada, y sus viudas no pudieron llorar.

його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.

65 E ntonces despertó el Señor como de un sueño, como guerrero vencido por el vino,

Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,

66 e hizo retroceder a sus adversarios, poniendo sobre ellos una afrenta perpetua.

і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!

67 D esechó también la tienda de José, y no escogió a la tribu de Efraín,

Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,

68 s ino que escogió a la tribu de Judá, al monte Sion que El amaba.

а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!

69 Y edificó su santuario como las alturas, como la tierra que ha fundado para siempre.

і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.

70 E scogió también a David su siervo, lo tomó de entre los apriscos de las ovejas;

і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,

71 l o trajo de cuidar las ovejas con sus corderitos, para pastorear a Jacob, su pueblo, y a Israel, su heredad.

від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,

72 Y él los pastoreó según la integridad de su corazón, y los guió con la destreza de sus manos.

і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!