1 Y o soy la rosa de Sarón, el lirio de los valles. EL ESPOSO:

Я саронська троянда, я долинна лілея!

2 C omo el lirio entre los espinos, así es mi amada entre las doncellas. LA ESPOSA:

Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

3 C omo el manzano entre los árboles del bosque, así es mi amado entre los jóvenes. A su sombra placentera me he sentado, y su fruto es dulce a mi paladar.

Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

4 E l me ha traído a la sala del banquete, y su estandarte sobre mí es el amor.

Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

5 S ustentadme con tortas de pasas, reanimadme con manzanas, porque estoy enferma de amor.

Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

6 E sté su izquierda bajo mi cabeza y su derecha me abrace. EL ESPOSO:

Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

7 Y o os conjuro, oh hijas de Jerusalén, por las gacelas o por las ciervas del campo, que no levantéis ni despertéis a mi amor, hasta que quiera. LA ESPOSA:

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

8 ¡ Una voz! ¡Mi amado! He aquí, él viene, saltando por los montes, brincando por los collados.

Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

9 M i amado es semejante a una gacela o a un cervatillo. He aquí, se detiene detrás de nuestro muro, mirando por las ventanas, atisbando por las celosías.

Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

10 M i amado habló, y me dijo: “Levántate, amada mía, hermosa mía, y ven conmigo.

Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

11 “ Pues mira, ha pasado el invierno, ha cesado la lluvia y se ha ido.

Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

12 “ Han aparecido las flores en la tierra; ha llegado el tiempo de la poda, y se oye la voz de la tórtola en nuestra tierra.

Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

13 “ La higuera ha madurado sus higos, y las vides en flor han esparcido su fragancia. Levántate amada mía, hermosa mía, y ven conmigo.” EL ESPOSO:

Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

14 P aloma mía, en las grietas de la peña, en lo secreto de la senda escarpada, déjame ver tu semblante, déjame oír tu voz; porque tu voz es dulce, y precioso tu semblante. EL CORO:

Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

15 C azadnos las zorras, las zorras pequeñas que arruinan las viñas, pues nuestras viñas están en flor. LA ESPOSA:

Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

16 M i amado es mío, y yo soy suya; él apacienta su rebaño entre los lirios.

Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

17 H asta que sople la brisa del día y huyan las sombras, vuelve, amado mío, y sé semejante a una gacela o a un cervatillo sobre los montes de Beter.

Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!