1 ¿ Comenzamos otra vez a recomendarnos a nosotros mismos? ¿O acaso necesitamos, como algunos, cartas de recomendación para vosotros o de parte de vosotros?

Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

2 V osotros sois nuestra carta, escrita en nuestros corazones, conocida y leída por todos los hombres,

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3 s iendo manifiesto que sois carta de Cristo redactada por nosotros, no escrita con tinta, sino con el Espíritu del Dios vivo; no en tablas de piedra, sino en tablas de corazones humanos.

Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

4 Y esta confianza tenemos hacia Dios por medio de Cristo:

Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

5 n o que seamos suficientes en nosotros mismos para pensar que cosa alguna procede de nosotros, sino que nuestra suficiencia es de Dios,

не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

6 e l cual también nos hizo suficientes como ministros de un nuevo pacto, no de la letra, sino del Espíritu; porque la letra mata, pero el Espíritu da vida.

І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

7 Y si el ministerio de muerte grabado con letras en piedras fue con gloria, de tal manera que los hijos de Israel no podían fijar la vista en el rostro de Moisés por causa de la gloria de su rostro, que se desvanecía,

Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

8 ¿ cómo no será aún con más gloria el ministerio del Espíritu?

скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

9 P orque si el ministerio de condenación tiene gloria, mucho más abunda en gloria el ministerio de justicia.

Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

10 P ues en verdad, lo que tenía gloria, en este caso no tiene gloria por razón de la gloria que lo sobrepasa.

Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

11 P orque si lo que se desvanece fue con gloria, mucho más es con gloria lo que permanece. Transformados de gloria en gloria

бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

12 T eniendo, por tanto, tal esperanza, hablamos con mucha franqueza,

Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

13 y no somos como Moisés, que ponía un velo sobre su rostro para que los hijos de Israel no fijaran su vista en el fin de aquello que había de desvanecerse.

а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

14 P ero el entendimiento de ellos se endureció; porque hasta el día de hoy, en la lectura del antiguo pacto el mismo velo permanece sin alzarse, pues sólo en Cristo es quitado.

Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

15 Y hasta el día de hoy, cada vez que se lee a Moisés, un velo está puesto sobre sus corazones;

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

16 p ero cuando alguno se vuelve al Señor, el velo es quitado.

коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

17 A hora bien, el Señor es el Espíritu; y donde está el Espíritu del Señor, hay libertad.

Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

18 P ero nosotros todos, con el rostro descubierto, contemplando como en un espejo la gloria del Señor, estamos siendo transformados en la misma imagen de gloria en gloria, como por el Señor, el Espíritu.

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.