1 Y vino a mí la palabra del Señor, diciendo:

І було мені слово Господнє таке:

2 H ijo de hombre, pon tu rostro hacia el monte Seir, y profetiza contra él,

Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї

3 y dile: “Así dice el Señor Dios: ‘He aquí, estoy contra ti, monte Seir, extenderé mi mano contra ti, y te convertiré en desolación y en soledad.

та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.

4 ‘ Dejaré en ruinas tus ciudades, y serás convertida en desolación; y sabrás que yo soy el Señor.

Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

5 ‘ Por cuanto tuviste enemistad perpetua y entregaste a los hijos de Israel al poder de la espada en el tiempo de su calamidad, en el tiempo del castigo final,

За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,

6 p or tanto, vivo yo —declara el Señor Dios —, que a sangre te entregaré y la sangre te perseguirá; ya que no has odiado el derramamiento de sangre, la sangre te perseguirá.

тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!

7 ‘ Haré del monte Seir desierto y desolación, y cortaré de él al que vaya y al que venga.

Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.

8 ‘ Y llenaré sus montes de sus muertos; en tus collados y en tus valles y en todas tus barrancas caerán los muertos a espada.

І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!

9 ‘ Te haré desolación perpetua, y tus ciudades no serán habitadas; y sabréis que yo soy el Señor.

На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!

10 ‘ Por cuanto has dicho: “Las dos naciones y las dos tierras serán mías, y las poseeremos ”, aunque el Señor estaba allí.

За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,

11 ‘ Por tanto, vivo yo’ —declara el Señor Dios —, ‘haré contigo conforme a tu ira y conforme al celo que mostraste a causa de tu odio contra ellos, y me haré conocer entre ellos cuando te juzgue.

тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.

12 ‘ Entonces sabrás que yo, el Señor, he oído todas las injurias que has hablado contra los montes de Israel, diciendo: “Están desolados; nos han sido dados para alimento.”

І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!

13 ‘ Con arrogancia habéis hablado contra mí y habéis multiplicado vuestras palabras contra mí; yo lo he oído.’

І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!

14 “ Así dice el Señor Dios: ‘Para alegría de toda la tierra, yo haré de ti una desolación.

Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!

15 ‘ Como te alegraste sobre la heredad de la casa de Israel porque fue asolada, así te haré yo a ti. Serás una desolación, monte Seir, y todo Edom, todo él; y sabrán que yo soy el Señor.’”

Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!