1 C ombate, oh Señor, a los que me combaten; ataca a los que me atacan.

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

2 E cha mano del broquel y del escudo, y levántate en mi ayuda.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

3 E mpuña también la lanza y el hacha para enfrentarte a los que me persiguen; di a mi alma: Yo soy tu salvación.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

4 S ean avergonzados y confundidos los que buscan mi vida; sean puestos en fuga y humillados los que traman el mal contra mí.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

5 S ean como paja delante del viento, con el ángel del Señor acosándo los.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

6 S ea su camino tenebroso y resbaladizo, con el ángel del Señor persiguiéndolos.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

7 P orque sin causa me tendieron su red; sin causa cavaron fosa para mi alma.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

8 Q ue venga destrucción sobre él sin darse cuenta, y la red que él mismo tendió lo prenda, ¡que caiga en esa misma destrucción!

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

9 Y mi alma se regocijará en el Señor; en su salvación se gozará.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

10 D irán todos mis huesos: Señor, ¿quién como tú, que libras al afligido de aquel que es más fuerte que él, sí, al afligido y al necesitado de aquel que lo despoja ?

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

11 S e levantan testigos malvados, y de lo que no sé me preguntan.

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

12 M e devuelven mal por bien para aflicción de mi alma.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

13 P ero yo, cuando ellos estaban enfermos, vestía de cilicio; humillé mi alma con ayuno, y mi oración se repetía en mi pecho.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

14 C omo por mi amigo, como por mi hermano, andaba de aquí para allá; como el que está de duelo por la madre, enlutado me encorvaba.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

15 P ero ellos se alegraron en mi tropiezo, y se reunieron; los agresores, a quienes no conocía, se juntaron contra mí; me despedazaban sin cesar.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

16 C omo bufones impíos en una fiesta, rechinaban sus dientes contra mí.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

17 ¿ Hasta cuándo, Señor, estarás mirando ? Rescata mi alma de sus estragos, mi única vida de los leones.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

18 E n la gran congregación te daré gracias; entre mucha gente te alabaré.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

19 N o permitas que se regocijen a costa mía los que injustamente son mis enemigos, ni que guiñen el ojo con malicia los que sin causa me aborrecen.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

20 P orque ellos no hablan paz, sino que piensan palabras engañosas contra los pacíficos de la tierra,

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

21 y abrieron bien grande su boca contra mí; dijeron: ¡Ajá, ajá, nuestros ojos lo han visto!

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

22 T ú lo has visto, Señor, no calles; Señor, no estés lejos de mí.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

23 D espierta y levántate para mi defensa y para mi causa, Dios mío y Señor mío.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

24 J úzgame conforme a tu justicia, oh Señor, Dios mío; que no se rían de mí.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

25 Q ue no digan en su corazón: ¡Ajá, lo que queríamos! Que no digan: ¡Lo hemos devorado!

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

26 S ean avergonzados y humillados a una los que se alegran de mi mal; cúbranse de vergüenza y deshonra los que se engrandecen contra mí.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

27 C anten de júbilo y regocíjense los que favorecen mi vindicación; y digan continuamente: Engrandecido sea el Señor, que se deleita en la paz de su siervo.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

28 Y mi lengua hablará de tu justicia y de tu alabanza todo el día.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!