1 I o sono la rosa di Sharom il giglio, delle valli.

Я саронська троянда, я долинна лілея!

2 C ome un giglio tra le spine, cosí è l'amica mia tra le fanciulle.

Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

3 C ome un melo fra gli alberi del bosco, cosí è il mio diletto fra i giovani. Ho grandemente desiderato di stare alla sua ombra e là mi sono seduta, e il suo frutto era dolce al mio palato.

Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

4 M i ha condotto nella casa del banchetto, e il suo vessillo su di me è amore.

Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

5 S ostenetemi con focacce d'uva, ristoratemi con pomi, perché io sono malata d'amore.

Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

6 L a sua sinistra è sotto il mio capo e la sua destra mi abbraccia.

Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

7 I o vi scongiuro, o figlie di Gerusalemme, per le gazzelle e per le cerve dei campi, non destate e non svegliate l'amore mio, finché cosí le piace.

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

8 E cco la voce del mio diletto! Ecco, egli viene saltando sui monti, balzando sui colli.

Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

9 I l mio diletto è simile a una gazzella o ad un cerbiatto. Eccolo, egli sta dietro al nostro muro, guarda dalle finestre, lancia occhiate attraverso l'inferriata.

Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

10 I l mio dilettomi ha parlato e mi ha detto: «Alzati, amica mia, mia bella, e vieni!

Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

11 P oiché, ecco, l'inverno è passato, la pioggia è cessata, se n'è andata.

Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

12 I fiori appaiono sulla terra, il tempo del cantare è giunto, e nel nostro paese si ode la voce della tortora.

Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

13 I l fico mette fuori i suoi fichi acerbi, e le viti in fiore diffondono una soave fragranza. Alzati, amica mia, mia bella, e vieni.

Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

14 O mia colomba, che stai nelle fenditure delle rocce, nei nascondigli dei dirupi, fammi vedere il tuo viso, fammi udire la tua voce, perché la tua voce è piacevole, e il tuo viso è leggiadro».

Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

15 P rendete le volpi, le piccole volpi che danneggiano le vigne, perchè le nostre vigne sono in fiore.

Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

16 I l mio diletto è mio, e io sono sua; egli pascola il gregge fra i gigli,

Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

17 P rima che spiri la brezza del giorno e le ombre fuggano, ritorna, o mio diletto, e sii come una gazzella o un cerbiatto sui monti che ci separano.

Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!