1 P erciò, fratelli santi, che siete partecipi della celeste vocazione, considerate l'apostolo e il sommo sacerdote della nostra confessione di fede, Gesú Cristo,

Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 c he è fedele a colui che lo ha costituito, come lo fu anche Mosé in tutta la sua casa.

що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 I nfatti Gesú è stato ritenuto degno di una gloria tanto piú grande di quella di Mosé, quanto maggior gloria ha colui che ha fabbricato una casa della casa stessa.

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

4 O ra ogni casa è costruita da qualcuno, ma colui che ha fatto tutte le cose è Dio

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

5 E Mosé fu veramente fedele nella casa di Dio come servo, per testimoniare delle cose che dovevano essere dette,

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

6 m a Cristo, come Figlio, lo è sopra la propria casa e la sua casa siamo noi, se riteniamo ferma fino alla fine la franchezza e il vanto della speranza.

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

7 P erciò, come dice lo Spirito Santo: «Oggi, se udite la sua voce,

Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 n on indurite i vostri cuori come nella provocazione, nel giorno della tentazione nel deserto,

не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

9 d ove i vostri padri mi tentarono mettendomi alla prova, pur avendo visto per quarant'anni le mie opere.

де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

10 P erciò mi sdegnai con quella generazione e dissi: Errano sempre col cuore e non hanno conosciuto le mie vie;

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 c osí giurai nella mia ira: Non entreranno nel mio riposo».

тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

12 S tate attenti, fratelli, che talora non vi sia in alcuno di voi un malvagio cuore incredulo, che si allontani dal Dio vivente,

Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 m a esortatevi a vicenda ogni giorno, finché si dice: Oggi perché nessuno di voi sia indurito per l'inganno del peccato.

Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

14 N oi infatti siamo divenuti partecipi di Cristo, a condizione che riteniamo ferma fino alla fine la fiducia che avevamo al principio,

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

15 m entre ci è detto: «Oggi, se udite la sua voce, non indurite i vostri cuori come nella provocazione».

аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

16 C hi furono infatti quelli che, avendola udita, lo provocarono? Non furono tutti quelli che erano usciti dall'Egitto per mezzo di Mosé?

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 O ra chi furono coloro coi quali si sdegnò per quarant'anni? Non furono coloro che peccarono, i cui cadaveri caddero nel deserto?

На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

18 E a chi giurò che non sarebbero entrati nel suo riposo, se non a quelli che furono disubbidienti?

Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

19 O r noi vediamo che non vi poterono entrare per l'incredulità.

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.