1 « Al maestro del coro. Su un'arpa a otto corde. Salmo di Davide.» Salva, o Eterno, perché gli uomini pii son venuti meno, e i veraci sono scomparsi in mezzo ai figli degli uomini.

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

2 C iascuno mente al suo prossimo e parla con labbro adulatore e con cuore doppio.

(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

3 L 'Eterno recida tutte le labbra adulatrici e la lingua che parla con orgoglio.

(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

4 d i coloro che dicono: «Con la nostra lingua prevarremo; le nostre labbra ci appartengono; chi è signore sopra di noi?».

(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

5 « A motivo dell'Oppressione dei miseri e del grido dei bisognosi, ora mi leverò», dice l'Eterno, «e li salverò da quelli che li insidiano».

(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

6 L e parole dell'Eterno sono parole pure, come argento raffinato in una fornace di terra, purificato sette volte.

(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

7 T u, o Eterno, li proteggerai e li preserverai da questa generazione per sempre.

(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

8 G li empi si aggirano impunemente d'appertutto, quando tra i figli degli uomini viene esaltato il male.

(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.